Відкритий лист №128 від 13.07.2017р. ВРУ щодо загроз національній безпеці України, які несуть проекти Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері

13.07.2017
Вихідні реквізити: 
№128
Відправник: 
ІнАУ, Інтернет Асоціація України
Отримувач: 
ВРУ, Верховна Рада України

 

Голові Верховної Ради України

ПАРУБІЮ А.В.

 

Голові депутатської фракції Партії "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА"

ГЕРАСИВОМУ А.В.

 

Голові фракції Політичної партії «НАРОДНИЙ ФРОНТ»

БУРБАКУ М.Ю.

 

Співголові фракції політичної партії «ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК»

БОЙКУ Ю.А.

 

Голові фракції Політичної партії «Об’єднання «САМОПОМІЧ»

БЕРЕЗЮКУ О.Р.

 

Голові фракції РАДИКАЛЬНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ

ЛЯШКУ О.В.

 

Голові фракції Політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «БАТЬКІВЩИНА»

ТИМОШЕНКО Ю.В.

 

Голові депутатської групи «ВОЛЯ НАРОДУ»

МОСКАЛЕНКУ Я.М.

 

Голові депутатської групи «Партія «ВІДРОДЖЕННЯ»

ХОМУТИННІКУ В.Ю.

 

Голові Комітету з питань національної безпеки і оборони

ПАШИНСЬКОМУ С.В.

 

Голові Комітету з питань запобігання і протидії корупції СОБОЛЄВУ Є.В.

 

Голові Комітету з питань інформатизації та зв’язку

ДАНЧЕНКУ О.І.

 

Голові Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності

КОЖЕМ'ЯКІНУ А.А.

 

Голові Комітету з питань правової політики та правосуддя

КНЯЗЕВИЧУ Р.П.

 

Голові Комітету з питань європейської інтеграції

ІОНОВІЙ М.М.

 

Народним депутатам України

Вих. №128

Від 13 липня 2017 р.

 

 

 

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ЩОДО ЗАГРОЗ НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ,
які несуть проекти Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері
(№6676 від 10.07.2017 та №6688 від 12.07.2017)

 

ШАНОВНІ НАРОДНІ ОБРАНЦІ!

Інтернет Асоціація України, яка об’єднує понад 190 підприємств галузі інформаційно-телекомунікаційних технологій України, засвідчує Вам свою повагу та звертається з наступним.

Впродовж поточного тижня здійснюється уже друга спроба включити до порядку денного сесії Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері: 10 липня №6676 від 1007.2017 та 13 липня №6688 від 12.07.2017 (далі – Законопроекти). Ці Законопроекти є фактично тотожними.

Розгляд питання щодо обох Законопроектів відбувається з грубим порушенням Закону України Про Регламент Верховної Ради України, а саме п. 3. Ст. 93 (відсутні обов’язкові висновки визначених законодавством комітетів та експертизи КМУ щодо впливу на показники бюджету), п. 2 ст. 96 (питання про включення до порядку денного сесії може розглядатися не раніше ніж через два дні після надання народним депутатам висновків комітетів). Також є всі підстави вважати законопроект №6688 альтернативним до законопроекту №6676, і в цьому разі порушена процедура подання альтернативного законопроекту відповідно до ст. 100 Регламенту Верховної Ради України.

При підготовці цих Законопроектів були повністю проігноровані пропозиції експертного середовища, зокрема направлені до Верховної Ради України та Президента України листом ІнАУ Відкритий лист №103 від 22.06.2017р. щодо безпекових питань в інформаційній сфері.

Такий спосіб підготовки та подачі Законопроектів, грубі порушення законодавчої процедури, встановленої Законом України «Про Регламент Верховної Ради України» та надзвичайний поспіх при їх подачі, без належного ознайомлення, врахування позиції та думки усіх народних депутатів України, громадськості, висновків юридичного чи експертного підрозділів Апарату Верховної Ради України, тощо, що навіть перевершують зловживання при прийнятті сумновідомих диктаторських законів Януковича 16 січня 2014 року, мають на меті одне – ввести в оману народних депутатів України щодо справжньої суті Законопроектів та попередити можливість їх ознайомлення з руйнівними наслідками, до яких призведе їх прийняття.

Для прикладу наведемо лише частину новацій Законопроектів, які наслідують «кращий досвід» КНДР, Ірану, РФ та повністю ігнорують досвід демократичних країн, в тому числі тих, які перебувають в стані війни (наприклад, Ізраїлю), або постійних терористичних атак:

  • Законопроектами встановлюється, що СБУ може де-факто вводити воєнний стан в мережі Інтернет та телекомунікаціях та може здійснювати цензуру будь-яких ресурсів в мережі Інтернет поза судовою процедурою. Надання права СБУ забезпечувати тимчасове блокування (обмеження) та блокування доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) дорівнюють заходам правового режиму воєнного стану, що визначені статтею 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
  • Оголошується можливість введення санкцій в частині блокування доступу до інформаційних ресурсів відносно інформаційно-телекомунікаційних мереж (систем), які можуть належати приватним особам, громадським і політичним організаціям, бізнесовим структурам, банкам тощо.
  • Введення в предмет регулювання Закону України «Про телекомунікації» суспільних відносин, пов’язаних з інформаційними ресурсами, інформаційними сервісами грубо порушує положення Статуту Міжнародного союзу електрозв'язку, ратифікованого  Законом України «Про ратифікацію Статуту і Конвенції Міжнародного союзу електрозв'язку» № 116/94-ВР від 15.07.94 р.
  • Законопроект фактично легалізує діяльність на ринку телекомунікацій нелегальних суб’єктів поза межами державного регулювання та контролю.
  • Законопроект покладає повноваження, непритаманні для сфери телекомунікацій, на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, в частині ведення Єдиного реєстру виконання судових рішень. При цьому створюється негативний прецедент виконання судових рішень, нехтуються положення статті 129-1 Конституції України.
  • Законопроект юридично прирівнює повноваження звичайного слідчого районного рівня або прокурора до рішення Ради національної безпеки і оборони України в частині застосування санкцій щодо блокування інформаційних ресурсів (сервісів).
  • Законопроект містить численні грубі помилки технологічного характеру, наприклад: «доменні імена», «лінії доступу або вузли мережі Інтернет, які містять інформацію, поширення якої в Україні заборонене», «покажчики сторінок сайтів у мережі Інтернет» тощо, що свідчить про вкрай низку обізнаність авторів щодо сутності сфери телекомунікацій,
  • Законопроект прирівнює рішення звичайного слідчого районного рівня або прокурора до рішення суду в частині блокування (обмеження) доступу до інформаційних ресурсів (сервісів).
  • Положення законопроекту грубо порушують положення Регламенту міжнародного електрозв’язку від 9 листопада 1988 р., яким керуються 192 держави-члени Міжнародного союзу електрозв’язку, щодо вимог припинення пропуску всіх видів трафіка до/від телекомунікаційних мереж суб’єктів господарювання, до яких застосовано відповідні санкції. 
  • Законопроект вимагає покласти безпрецедентний  фінансовий тягар на понад 6000 операторів, провайдерів телекомунікацій, а також на ВСІХ суб’єктів господарювання в Україні, які використовують міжнародні канали електрозв’язку (мережу Інтернет сьогодні використовують всі!!!) в частині зобов’язань за власні кошти закуповувати та встановлювати технічні засоби, які відповідають технічним вимогам, визначеним Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України за погодженням зі Службою безпеки України, необхідні для блокування доступу до інформаційних ресурсів (сервісів).
  • Автори законопроекту пропонують запровадити положення щодо обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування, що прямо порушує Конституцію України.
  • Автори законопроекту пропонують вкрай незбалансовані, «драконівські»  адміністративно-господарські санкції, наприклад, за ненадання операторами, провайдерами телекомунікацій документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, – штраф у розмірі 1 відсотка від доходу, отриманого суб’єктом господарювання від надання телекомунікаційних послуг за попередній календарний рік.
  • Законопроектом пропонується прирівняти виключні підстави, які визначені частиною другою статті 34 Конституції України щодо обмеження права на вільне використання та поширення інформації, до випадків будь-якого кримінального провадження. Це беззаперечно перетворює незалежну і демократичну України на поліцейську державу у самому поганому сенсі.

 

Хто виграє від прийняття Законопроектів:

  • представники тих політичних сил, які бояться політичної конкуренції і роблять ставку на інтернет-цензуру;
  • спецслужби, які отримають надзвичайні повноваження, які перевищують повноваження, що проваджуються під час воєнного стану;
  • нечесні чиновники, які неодмінно скористаються закладеними в Законопроектах новими можливостями корупційного тиску на бізнес;
  • кілька крупних операторів, значна частина котрих контролюється російським капіталом, які отримають нагоду монополізувати український ринок телекомунікацій, витіснивши з нього інших гравців;
  • кілька закордонних виробників обладнання з аналізу трафіку, яке, незважаючи на високу вартість, не гарантує повного блокування і залишає масу можливостей для його обходу;
  • зовнішній агресор, якому вдається нав’язати України свої «підходи до забезпечення інформаційної безпеки», і який неодмінно скористається плодами невдоволення українських громадян.

 

   Хто програє:

  • українські абоненти, які отримають нові платіжки за доступ в Інтернет, де будуть закладені не тільки всі кошти на закупівлю додаткового обладнання, але й багаторазово збільшені апетити створених владою монополістів;
  • український бюджет, який не отримає податкових відрахувань від кількох тисяч сумлінних вітчизняних провайдерів і десятків тисяч їх працівників, котрі замість сплати податків підуть за виплатами по безробіттю;
  • галузь ІКТ – одна з небагатьох надій вітчизняної економіки на вихід з перманентної кризи, значна частина якої вже знищена і змушена емігрувати за кордон через багаторазові випадки вилучення серверного обладнання силовиками з переважно корупційною метою; 
  • чесні політики і громадськість, яким надбання Революції гідності підміняють диктаторськими законами в стилі Януковича;
  • Україна, її європейський вектор розвитку і майбутнє наших дітей.

 

Інтернет Асоціація України запевняє тих, хто сподівається за допомогою закладених у Законопроектах новацій зменшити агресивний вплив РФ на інформаційний простір України: ці сподівання марні, а Законопроекти мають на справжній меті зовсім інше. В інтернет-середовищі не існує технологічної можливості досягнення абсолютного блокування Інтернет-ресурсів, про що незаперечно свідчить досвід авторитарних країн, де такі новаці впроваджено. Україну буде втягнуто до безглуздих перегонів між контролюючими органами та бізнесом. Такі перегони обов’язково призведуть до появи постійних конфліктів між владою та бізнес-колами, серед громадськості та користувачів Інтернет, порушать проблеми з цілісністю функціонування національної мережі, які індустрія просто не зможе технічно ліквідувати. Особливо ми занепокоєні, що такі конфлікти не можна допустити в існуючих політичних умовах, в умовах майбутньої виборчої компанії, коли окремі сили зможуть використовувати ці негативні фактори проти європейського розвитку України.

 

Закликаємо народних депутатів до відповідальності та зваженості і просимо не допустити  підтримки антидемократичних, диктаторських підходів щодо вирішення безпекових питань в інформаційній сфері!

 

З повагою,

Голова Правління Інтернет Асоціації України                                                                  О.Федієнко