Голові Комітету з питань прав людини,
національних меншин і міжнаціональних відносин
Немирі Г.М.
Голові Комітету з питань свободи слова
та інформаційної політики
Сюмар В.П.
Голові Комітету з питань інформатизації та зв’язку
Данченку О.І.
Голові Комітету з питань
національної безпеки і оборони
Пашинському С.В.
Голові Комітету з питань
правової політики та правосуддя
Князевичу Р.П.
Голові Комітету з питань європейської інтеграції
Іоновій М.М.
Вих. № 33/1-6
від 01 березня 2018 р.
Щодо проекту Закону України «Про особливості
забезпечення права на інформацію громадянам
України, які перебувають на тимчасово
окупованій території»
(реєстраційний № 7534 від 01.02.2018)
Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ), до складу якої входить понад 190 суб’єктів господарювання України у сфері інформаційно-комунікаційних технологій та напрямком діяльності якої є сприяння розвитку українського сегменту глобальної мережі Інтернет та розвитку ІКТ України, висловлює Вам свою повагу та звертається з приводу наступного.
01 лютого 2018 року у Верховній Раді України за № 7534 зареєстрований проект Закону України «Про особливості забезпечення права на інформацію громадянам України, які перебувають на тимчасово окупованій території» (далі – проект Закону), поданого народним депутатом України Веселовою Н.В.
Як зазначено у Пояснювальній записці до проекту Закону, його цілями є забезпечення громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території або на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, на реалізацію їх права на інформацію тощо.
Разом з цим, окремі положення проекту Закону направлені не на виконання задекларованої мети закону, у разі його прийняття, а встановлюють ряд додаткових зобов’язань та обмежень для операторів, провайдерів телекомунікацій.
Здійснивши аналіз положень проекту Закону, надаємо зауваження та пропозиції, які пропонуємо врахувати при прийнятті рішення Вашим комітетом відносно проекту Закону.
1. Частиною другою статті 4 проекту Закону пропонується встановити, що для реалізації державної політики із забезпечення громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території або на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, за встановленим переліком заходів залучається Генеральний штаб Збройних Сил України та Командувач об’єднаних сил.
Проте, Положенням про Генеральний штаб Збройних Сил України, яке затверджене Указом Президента України від 06.04.2011 № 406/2011 із змінами, такі повноваження Генерального штабу Збройних Сил України не встановлені.
Для операторів, провайдерів телекомунікацій будь-які обов’язкові заходи у сферах телерадіомовлення та доступу до телекомунікаційних послуг, а також повноваження, які можуть здійснюватися Командувачем об’єднаних сил, законодавством України не встановлені.
Перелік органів управління та регулювання у сфері телекомунікацій та їх повноваження визначені статтями 14, 15, 17, 18 Закону України «Про телекомунікації». Повноваження Кабінету Міністрів України виключно регламентовані статтею 116 Конституції України.
Статтею 146 Конституції України встановлено, що інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом. Проте, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» не встановлено перелік повноважень, прав та обов’язків, які пропонується встановити частиною третьою статті 4 проекту Закону, зокрема в частині сприяння реалізації державної політики із забезпечення громадянам України, які перебувають на тимчасово окупованій території або на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, права на інформацію. Такі повноваження не встановлені Конституцією України і законодавчими актами, які регулюють діяльність органів державної влади України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, є підстави вважати, що положення статті 4 проекту Закону мають декларативний характер, та не містять дієвих, у відповідності до законодавства України, заходів, спрямованих на реалізацію мети закону.
Враховуючи вищенаведене, з метою дотримання положень Конституції України, частина друга та третя статті 4 проекту Закону потребують суттєвого доопрацювання з метою встановлення чітких меж повноважень Генерального штабу Збройних Сил України, Командувача об’єднаних сил, органів місцевого самоврядування та органів державної влади у ході реалізації державної політики із забезпечення громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території або на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження або виключити із тексту проекту Закону.
2. Як на нашу думку, неоднозначним за змістом та сумнівними на предмет відповідності національній безпеці держави є положення статті 5 проекту Закону, якою пропонується визнати допустимими встановлення зв’язків та взаємодію органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, суб’єктів господарювання-резидентів України, що надають послуги з телерадіомовлення та телекомунікаційні послуги, з незаконними органами (посадовими особами) або окупаційними адміністраціями, створеними на тимчасово окупованій території або на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, виключно з метою забезпечення національних інтересів України, та захисту реалізації громадянами України, які перебувають на тимчасового окупованій території, права на інформацію.
Для здійснення господарської діяльності у сфері надання телекомунікаційних послуг з метою забезпечення громадянам права на інформацію на тимчасово окупованій території або на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, мають бути встановлені однакові, прозорі та зрозумілі умови виключно для усіх суб’єктів господарювання-резидентів України. Оскільки відсутній чітко визначений перелік (в т.ч. видів зв’язків та взаємовідносин), запропоновано не прозоро встановити поняття «національні інтереси» при застосуванні статті 5 закону, в т.ч. у співвідношенні до поняття «національна безпека», адже, відповідно до визначення поняття у Законі України «Про основи національної безпеки України» «національні інтереси – життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток». Відтак, пропонується непрозора межа допустимості встановлення зав’язків та взаємовідносин у статті 5 проекту Закону та, як наслідок, відповідальність суб’єктів господарювання.
Враховуючи наведене, статтю 5 проекту Закону пропонуємо виключити.
3.Частиною третьою статті 6 проекту Закону пропонується встановити, що суб’єкти господарювання-резиденти України (телерадіоорганізації, оператори телекомунікацій) мають право на трансляцію програм, пакетів програм, передач для публічного приймання та надавати телекомунікаційні послуги на тимчасового окупованій території або на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, із забезпеченням можливості дистанційного керування елементами телекомунікаційної мережі за умови місцезнаходження юридичної особи, що здійснюють таку діяльність, на території України за межами тимчасово окупованої території або на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Відповідно до визначень термінів «телекомунікаційна мережа» та «технічні засоби телекомунікацій», даних у статті 1 Закону України «Про телекомунікації», «телекомунікаційна мережа» - це комплекс технічних засобів телекомунікацій (обладнання, станційні та лінійні споруди, призначені для утворення телекомунікаційних мереж) та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків…(далі по тексту).
Відповідно до частини другої та третьої статті 27 Закону України «Про телекомунікації» право власності та право на технічне обслуговування і експлуатацію телекомунікаційних мереж може належати будь-якій фізичній особі-суб’єкту підприємницької діяльності або юридичній особі, які є резидентами України, незалежно від форм власності. Управління телекомунікаційними мережами загального користування здійснюється операторами телекомунікацій, які експлуатують ці мережі, на основі єдиних стандартів, норм та правил.
Враховуючи наведене та з огляду на схему розміщення телекомунікаційних мереж, а також характер, наприклад, пошкодження чи потреби іншого реагування на забезпечення надання телекомунікаційної послуги, оператор телекомунікацій не завжди може забезпечити дистанційне керування елементами телекомунікаційної мережі на тимчасово окупованій території або на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Тому, пропонуємо, зазначене положення, а саме, вираз «із забезпеченням можливості дистанційного керування елементами телекомунікаційної мережі» виключити із тексту статті 6 проекту Закону.
4. Частиною п’ятою статті 6 проекту Закону пропонується встановити заборону маршрутизації трафіку через точки взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж, які розташовані на тимчасово окупованій території України та якими володіють суб’єкти господарювання, що не зареєстровані згідно з законодавством України.
Проте, у Пояснювальній записці до проекту Закону відсутня інформація, а, відтак, унеможливлено зробити висновок стосовно того, чи проведено суб’єктом законодавчої ініціативи аналіз впливу такої заборони на якість телекомунікаційних послуг. Пропонуємо звернути увагу на зазначене.
5. У частині другій статті 7 проекту Закону, в кінці речення, доповнити виразом «за наявності технічної можливості».
Враховуючи вищенаведене, пропонуємо проект Закону України «Про особливості забезпечення права на інформацію громадянам України, які перебувають на тимчасово окупованій території» (реєстраційний № 7534 від 01.02.2018) повернути суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання.
З повагою
Голова Правління Інтернет Асоціації України О. Федієнко