Голові Комітету Верховної Ради України
з питань свободи слова та інформаційної політики
Сюмар В.П.
Копія: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення
Копія: РНБО
Вих. № 205
від 20 грудня 2017 р.
Пропозиції щодо усунення загроз, які виникають в
сфері інформаційної політики через зменшення
глядацької аудиторії українських телеканалів
на користь російського телеконтенту
Шановна Вікторіє Петрівно!
Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ), яка об’єднує понад 190 підприємств галузі інформаційно-телекомунікаційних технологій України, значна частина яких є провайдерами програмної послуги та телерадіоорганізаціями, висловлює Вам свою повагу та звертається з наступним.
Незаперечним є той факт, що вітчизняний інформаційний простір зараз є ареною протистояння українських медіа російській пропаганді. Найвагомішим чинником в цьому протистоянні поки що залишається телебачення. А найважливішим показником впливу телебачення є обсяг глядацької аудиторії.
Незважаючи на ряд формальних заборон в Україні, російський ТБ-контент наразі є потужним конкурентом українському. Така ситуація склалася через системні дії РФ щодо збільшення або принаймні збереження розміру глядацької аудиторії в Україні:
- пропагандистські телеканали РФ доступні безкоштовно та відкрито на телевізійних супутниках, в Інтернеті, а також в аналоговому мовленні на прикордонних, окупованих територіях та суміжних з ними;
- фіксуються непоодинокі факти «допомоги» телеглядачам у доступі до російсько-пропагандистського контенту. Наприклад, надання обладнання для прийому супутникових каналів, пільгові кредити або розстрочки, передвстановлення перед продажем в смарт-телевізори аплетів (спеціальних програм) для безкоштовного перегляду російського телебачення;
- російське мовлення відбувається на зрозумілій переважній більшості громадян України мові та часто має більш високу якість у порівнянні з українськими телеканалами.
На цьому фоні розмір глядацької аудиторії українських телеканалів підлягає системним атакам. Як не парадоксально, ці системні атаки здійснюються зусиллями менеджменту найбільших українських медіагруп, передусім Інтер Медіа Груп, StarLightMedia, Медіагрупа Україна, 1+1 Медіа. Йдеться про таке:
- з 01.01.2017 р. пролобійовано значне скорочення переліку телепрограм у складі універсальної програмної послуги (Законом України 1663-VIII від 06.10.2016 «Щодо уточнення умов розповсюдження програм телерадіоорганізацій у складі універсальної програмної послуги»), що призвело до дискримінації за ціновою ознакою одного з каналів розповсюдження телепрограм – мереж провайдерів програмної послуги, подорожчання доступу до найбільш популярних українських телеканалів і, відповідно, зменшення обсягу глядацької аудиторії вітчизняних телепрограм через цей канал;
- з 2018 року в рази збільшуються платежі роялті операторів кабельного телебачення медіа-групам, що призведе що подальшого перерозподілу глядацької аудиторії на користь агресора; при цьому медіа-групи, крім власне підвищення цін, інколи додатково вимагають встановлення у операторів вартісного додаткового обладнання та програмного забезпечення, що контролює реальну кількість абонентської бази та може розкривати їм персональні дані абонентів: це призведе до кратного росту цін на послуги українського кабельного телебачення та спонукатиме глядачів переходити на взагалі безкоштовний російський контент;
- на 2018-й рік анонсоване повне кодування супутникового сигналу програм українських медіа-груп таким чином, щоб жоден з популярних телеканалів неможливо було отримувати безоплатно, крім власне щомісячної оплати, значна частина супутникових приймачів абонентів також мусить бути замінена на ті, що підтримують системи умовного платного доступу. Без сумніву, в цьому випадку більшість глядачів перейде на доступні на тому ж супутнику тут та зараз безкоштовні російські канали.
Політика менеджменту медіагруп щодо лобіювання будь-якою ціною своїх короткотермінових інтересів, можливо, і приносить їм незначні додаткові прибутки у короткостроковій перспективі, але дуже швидко обертається втратами не лише для національної безпеки держави через перехід глядачів на російське ТБ, але і втратами самих каналів через зменшення глядацької аудиторії і, відповідно, доходів від реклами. Вже навіть не йдеться про підрив медіагрупами партнерських відносин з провайдерами універсальної програмної послуги, щодо яких у порушення принципу технологічної нейтральності та засад економічної конкуренції встановлюються дискримінаційний підхід, що загрожує втратою цього каналу розповсюдження телеконтенту.
Чого в позиції менеджменту медіагруп більше – недалекоглядності чи результатів впливу з боку РФ – залишається лише здогадуватись.
Маємо і інший приклад «вдалого» лобіювання приватних інтересів медіагруп в суміжній сфері захисту інтелектуальної власності. Пролобійований медіагрупами і прийнятий у минулому році Закон України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» встановив дуже обтяжливу для провайдерів хостингу (дата-центрів) процедуру досудового блокування контенту. Ця процедура здивувала навіть Торгівельне представництво США, яке традиційно переймається захистом інтересів правовласників, і яке важко запідозрити у симпатіях до українських провайдерів. В традиційному щорічному 301-му звіті Торгівельного представництва США (United States Trade Representative Special 301 Report 2017), який фактично є головним звітом про порушення інтелектуальних прав в світі (див. https://ustr.gov/sites/default/files/301/2017%20Special%20301%20Report%20FINAL.PDF) констатується прогрес України у справі зменшення інтернет-піратства, та разом з тим відмічається, що аспекти закону «Про державну підтримку кінематографії в Україні» викликали занепокоєння багатьох зацікавлених груп, та що певні обов'язки є надто неоднозначними та важкими, щоб полегшити та ефективно реагувати на інтернет-піратство. США у цьому звіті закликають Україну активно співпрацювати з усіма зацікавленими сторонами, щоб забезпечити необхідну законодавчу інфраструктуру. США продовжуватимуть інтенсивно займатися цим питанням з урядом України, у тому числі через торгівлю та інвестиції.
Повертаючись до проблеми захисту вітчизняного інформаційного простору, звертаємо Вашу увагу, що наступний 2018 рік може стати останнім роком існування аналогового телебачення в Україні. Заміна аналогового телебачення на цифрове — світова тенденція, що має дуже багато переваг. Але прийом українського цифрового телебачення потребує спеціалізованих приймачів. Поставка цих приймачів та навіть переміщення їх на тимчасово окуповані території практично неможливі. Це коло глядачів залишиться без можливості отримувати українські канали взагалі, що ще більше знизить розмір глядацької аудиторії українського ТБ.
Зважаючи на зазначене, а також з огляду на негативний досвід, отриманий в результаті змін до визначення універсальної програмної послуги, встановлених Законом України 1663-VIII від 06.10.2016 «Щодо уточнення умов розповсюдження програм телерадіоорганізацій у складі універсальної програмної послуги», пропонуємо доповнити зареєстрований Вами Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (реєстраційний номер 7397 від 14.12.2017) наступним абзацом:
|
Зміст відповідного положення (норми) проекту акта, що пропонується змінити | |
|
Стаття 1. Визначення термінів
1. Для цілей цього Закону вживаються такі терміни:
універсальна програмна послуга - перелік телерадіопрограм, отримання яких усіма абонентами провайдера програмної послуги є 1) публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України"; 2) телерадіоорганізацій місцевої і регіональної категорій мовлення, що здійснюють мовлення в межах не більш як однієї області (або виключно в межах Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), що відповідно до ліцензій на мовлення здійснюють ефірне телевізійне мовлення або цифрове мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, на території розташування відповідної багатоканальної телемережі, що використовується провайдером програмної послуги, за умови, що такі телерадіоорганізації не здійснюють ретрансляції програм інших мовників та не володіють іншими ліцензіями, що дозволяють здійснювати ефірне або багатоканальне мовлення в інших областях (регіонах) України; 3) державного підприємства "Парламентський телеканал "Рада" або його правонаступника за умови наявності у нього ліцензії на мовлення. |
Стаття 1. Визначення термінів
1. Для цілей цього Закону вживаються такі терміни:
універсальна програмна послуга - обов'язкове забезпечення абонентам можливості перегляду пакета програм у складі програм телерадіоорганізацій, які відповідно до ліцензій здійснюють наземне ефірне мовлення на території розташування відповідної багатоканальної телемережі, за винятком випадків застосування абонентами індивідуальних приймальних приладів або систем. |
Зважаючи на Ваш досвід, глибоке розуміння всіх аспектів діяльності вітчизняної медіаіндустрії, просимо Вас сприяти здійсненню цього та інших кроків, які усувають дискримінаційний підхід до різних каналів передачі контенту вітчизняного ТБ та провокують зменшення глядацької аудиторії вітчизняних телеканалів.
Ми впевнені, що розвитку українських телеканалів та їх прибутковості сприятимуть не тимчасові надходження за рахунок одного з каналів доступу до глядачів на фоні його поступової ліквідації, а впровадження прозорих ринкових принципів діяльності, протидія «джинсі», прихованій рекламі та сірим схемам фінансування.
З повагою
Голова Правління Інтернет Асоціації України О.Федієнко