Увага: завершення розслідування імпорту кабелю!

31.03.2021
Спеціальне розслідування Міністерства економіки України щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту, розпочате 28 липня 2020 р. підходить до завершення.
 
Коротка передісторія початку розслідування:
Національні виробники кабельної продукції в особі ВАТ «Одеський кабельний завод «Одескабель» і ВАТ «Завод Південкабель» подали заяву до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі «Про початок та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту», зокрема про те, що протягом 2015-2019 років імпорт в Україну проводів здійснювався в таких обсягах і на таких умовах, що міг заподіяти істотної шкоди національному товаровиробнику. На основі цього звернення було розпочато спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту з подальшим описом: дроти ізольовані, кабелі та інші ізольовані електричні провідники без сполучних деталей; кабелі волоконно-оптичні, складені з волокон з індивідуальними оболонками, які можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодами 8544 49 20 00, 8544 49 91 00, 8544 60 10 10 8544 60 10 98, 8544 60 90 10 8544 60 90 90, 8544 70 00 10 8544 70 00 90.
 
Компанія DEPS, зареєстрована в зазначеному спеціальному розслідуванні як зацікавлена сторона, надала Міністерству економіки України власні аргументи та аналітичні дані, які підтверджують повну абсурдність проведення розслідування.
Так, наприклад:
- В Україні практично не виробляються оптичні патчкорди, оптичні пігтейли, оптичний кабель спеціального призначення OPGW і потреба ринку покривається виключно імпортованою продукцією;
- Деякі модифікації кабельної продукції, а також зазначені вище оптичні патчкорди, оптичні пігтейли виробляються невеликими українськими виробниками в незначних обсягах і не здатні задовольнити ринок в разі обмеження імпорту;
- Один із заявників, ВАТ «Одеський кабельний завод «Одескабель», як виявилося, має збитки на внутрішньому ринку лише в 4-му кварталі 2019 року (звичайно ж при цьому нацвиробниками була прихована/не надана інформація з фінансовими показниками власних торговельних компаній, через які нацвиробники та реалізовують продукцію і де, власне, залишається їх прибуток), але причини збитків зовсім не пов'язані з діяльністю імпортерів, що визнає і сам ініціатор розслідування;
- За заявами самих ВАТ «Одеський кабельний завод «Одескабель» вони займають 70% частки українського ринку кабелю вита пара, але, водночас, стали одним з ініціаторів розслідування зі скаргами на притиснення з боку імпортерів.
- За даними Міністерства економіки ВАТ«Завод Південкабель», другий заявник на заподіяння імпортерами істотної шкоди національному товаровиробнику, вже 5-ий рік поспіль страждає стійким збільшенням прибутку на внутрішньому ринку.
- Національні виробники не володіють повним циклом виробництва - ініціатори розслідування при виробництві кабельної продукції використовують виключно імпортну сировину, самостійно виступаючи в ролі її імпортера і тим самим прирікаючи вітчизняних виробників на згасання.
 
Також примітний той факт, що з 26 компаній, що позиціонують себе як українські підприємства-товаровиробники кабельної продукції, зацікавленою стороною розслідування зареєструвалося всього кілька компаній, які беруть в розслідуванні досить пасивну участь.
А на інформаційні запити для підготовки незалежного експертного дослідження за обсягами реалізації волоконно-оптичного кабелю взагалі відгукнулося лише 2 компанії. І ініціаторів розслідування серед них не виявилося.
 
В цілому дані, які зібрало і має у своєму розпорядженні Міністерство економіки в рамках ведення спеціального розслідування, вказують на:
* Збільшення обсягів експорту національними виробниками в період 2015 - 2019 рр. Відповідно, зросли та показники імпорту в Україну для задоволення внутрішнього попиту. Великою мірою, за вказаний період потреби українського ринку в волоконно-оптичних кабелях забезпечуються практично порівну як вітчизняними, так і іноземними виробниками.
* Нарощування обсягів продажів молодими українськими виробниками, які порівняно нещодавно вийшли на ринок та більш активно та ефективно працюють з проектами, наслідком чого є зменшення частки ринку ініціаторів розслідування. Відповідно, не мають сенсу скарги заявників на нанесену імпортерами шкоду національним виробникам.
 
Звичайно ж варто нагадати про наслідки для телекомунікаційної галузі в разі, якщо МКМТ прийме висновки Міністерства економіки та результат розслідування буде позитивним для заявників.
Перш за все, це загрожує остаточними заходами з терміном їх дії на 3 роки: митом/квотами на імпорт кабельної продукції, що призведе до значного здорожчання і до обмеження імпорту. А значить, можна сміливо говорити про стримування розвитку всього кабельного ринку в найближчі 3 роки, адже, по-перше, на сьогодні жоден з українських товаровиробників не має повного циклу виробничого процесу по кінцевій продукції, відповідно, є імпортозалежними від сировини; по-друге, українські товаровиробники не є розробниками новітніх технологій в зазначеній галузі: відсутні дослідні і проектні потужності. Таким чином, застосування заходів за результатами спеціального розслідування збільшить вплив національних гравців. Однак, на це необхідно дивитися з різних точок зору, щоб зрозуміти картину в цілому: подібна схема підтримки національного товаровиробника з боку державного сектора насправді тільки шкодить національним інтересам більшості українців (якщо покласти на терези: національні інтереси українців - інтереси національних монополістів).
Адже результатом такої підтримки є:
- Монополізація ринку;
- Неминуче зростання цін на продукцію;
- Дефіцит кабельної продукції;
- Уповільнення модернізації та будівництва інфраструктурних об'єктів;
- … та інше.
 
Мабуть, державні проекти діджіталізаціі, 5G і т. і. затьмарили розум менеджменту заявників. У гонитві за додатковою вигодою і з щирим бажанням за будь-яку ціну перемагати в державних тендерах, двоє національних виробників вирішили отримати повну монополію на внутрішньому ринку і максимізувати власний прибуток.
Однак така схема ніколи не мала позитивних результатів і призводить лише до застійних явищ.
Сподіваємося що Комісія, яка приймає рішення за результатами розслідування, розсудливо підійде до поданої інформації та прийме зважене рішення, тим самим дозволивши розвиватися телекомунікаційному ринку в здоровій конкурентній боротьбі.