Спільний лист ІнАУ та АППК від 18.09.2018 щодо надання пропозицій до проекту «Порядку формування Переліку програм іноземних телерадіоорганізацій, що ретранслюються» (рішення Національної ради №1283 від 29.08.2108, №1206 від 02.08.2018)

18.09.2018
Вихідні реквізити: 
Вих. № 143 від 18.09.2018
Відправник: 
ІнАУ, Інтернет Асоціація України
Отримувач: 
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

 Голові Національної ради України

з питань телебачення і радіомовлення

Артеменку Ю.А.

01601, Київ, вул. Прорізна, 2

nrada@nrada.gov.ua

Вих. № 143
від 18 вересня 2018 року

 

Громадське обговорення проекту

«Порядку формування Переліку програм

 іноземних телерадіоорганізацій, що ретранслюються»

(щодо рішення Національної ради №1283 від 29.08.2108, №1206 від 02.08.2018 року)

 

Шановний Юрію Анатолійовичу!

Асоціація правовласників та постачальників контенту і Інтернет Асоціація України, як об'єднання суб'єктів господарювання,  які здійснюють діяльність у сфері телебачення і радіомовлення, висловлюють членам Національної ради повагу, дякують за подовження терміну обговорення документу, і просять не приймати/не реєструвати у Міністерстві юстиції оприлюднений для громадського обговорення проект «Порядку формування Переліку програм іноземних телерадіоорганізацій, що ретранслюються» до моменту вирішення проблемних питань ретрансляції програм іноземних мовників на законодавчому рівні, оскільки, на нашу думку, негативних наслідків від його прийняття більше, аніж позитивних.

Асоціації виходять з того, що телепрограми походженням з території країн Європи в цілому не містять загрозу інформаційній безпеці України. Національна рада вже має певні повноваження щодо реагування на виклики в інформаційній сфері щодо ретрансляції іноземних телепрограм. Водночас в  країні відбувається  євроінтеграційний процес,  одним з головних принципів якого є безумовне слідування принципу верховенства права, коли  жодна людина або орган не є вище закону.

 

Правові аспекти прийняття документу

Так, відповідно до частини 2 статті 19, статті 9 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Україна ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне телебачення http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_444 у 2008 році. Відповідно до її положень Держава зобов'язалася на виконання статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечити свободу прийому та ретрансляції на своїх територіях програмних послуг, які відповідають умовам цієї Конвенції (ст. 4 Конвенції). Під час підписання або подання ратифікаційної грамоти Україна заявила, що вона залишає за собою право обмежувати ретрансляцію на своїй території (лише настільки, наскільки вона не відповідає національному законодавству) європейських програмних  послуг, які містять рекламу алкогольних напоїв відповідно до правил, передбачених пунктом 2 статті 15 цієї Конвенції (ст. 32 Конвенції).
«Жодних інших застережень робити не можна», наголошується у другому абзаці частини І статті 32 Конвенції.

Статтю 28 тієї ж Конвенції Україні надана можливість застосовувати суворіші й детальніші правила порівняно з тими,  які передбачені  в  цій Конвенції,  до програмних послуг,  що транслюють телемовники,  які підпадають  під «під їхню юрисдикцію відповідно до статті 5», а саме українські телемовники.

 

Підтвердження тому ми маємо у Статті 42 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», в якій зазначено, що:

           «1. Ретрансляція  телерадіопрограм  та  передач,  зміст   яких відповідає   вимогам   Європейської  конвенції  про  транскордонне телебачення,  на  території  України не обмежується. Порядок ретрансляції регулюється цим Законом (авт. -Законом, а не Порядком, який затверджує Національна рада!).
           2.  Суб’єкт  господарювання,  який  перебуває під юрисдикцією України, має на меті здійснювати ретрансляцію програм та передач і отримав  на  це  дозвіл  від правовласника  (виробника),  який не підпадає  під  юрисдикцію  держави - члена Європейського Союзу або держави,  яка ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне телебачення,  має  право  здійснювати  ретрансляцію
програм  та  передач лише за умови відповідності їх змісту вимогам законодавства  України,  Європейської  конвенції про транскордонне телебачення  та  у  разі  їх  включення  до  переліку  програм, що ретранслюються,  за  рішенням  Національної  ради України з питань телебачення і радіомовлення.»

 

Таким чином, Перелік програм, що ретранслюються, на наші переконання (та який не є регуляторним актом) має містити тільки телепрограми правовласників  (виробників), які не підпадають  під  юрисдикцію  держави - члена Європейського Союзу або держави,  яка ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне телебачення (далі ці телепрограми будемо умовно називати «європейськими» для спрощення прийняття змісту цього листа).

Але  запропонований Національною радою Порядок не передбачає різні режими «адаптації» для європейських і не європейських телепрограм.

 

Також слід врахувати, що  «Порядок формування Переліку програм іноземних телерадіоорганізацій, що ретранслюються», не передбачений законодавством України, а відповідно до пункту  2 статті 17 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» Національна рада має право приймати регуляторні акти виключно у  випадках,  передбачених  законом.

 

Тобто, всупереч Конвенції і галузевому законодавству, рішеннями Національної ради №1283 від 29.08.2108, №1206 від 02.08.2018 року  пропонується прийняти регуляторний акт - проект Порядку формування Переліку, який  містить умови і обов'язки для всіх іноземних телеканалів, у тому числі європейських. Зокрема, всім іноземним телеканалам, без виключення, пропонується надавати великий обсяг інформації щодо своєї діяльності, записи програм і передач, доступ до передач для здійснення моніторингу, запроваджуються вимоги щодо мови передач (звукові доріжки), трансляції реклами, фільмів тощо. Реалізація окремих вимог регулятора до телеканалів, наприклад, організація україномовних звукових доріжок, субтитрування потребує значного часу та великих обсягів інвестицій.

Адже у разі неподання телеканалом цих документів та інформації, невідповідності телепрограми вимогам Порядку  фактично здійснюватиметься недопуск до Переліку програм іноземних телерадіоорганізацій. Це підтверджується, зокрема, і пунктом Пунктом 8 Розділу 2 Порядку, де  Національна рада наділяється повноваженнями відмовити заявнику у включенні програми іноземної телерадіоорганізації до Переліку в разі подання заявником неповного пакета документів та/ або у разі виявлення невідповідності поданої до Національної ради інформації та/ або документів, установлених цим Порядком, про що протягом семи робочих днів після прийняття рішення повідомляє заявника у письмовій формі з викладенням підстави відмови.

Таким чином, Проект Порядку містить ознаки порушення норм міжнародного й вітчизняного законодавства, ризики утиску  свободи слова, прав громадян на отримання інформації без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів, яке гарантовано ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 

 

Регуляторні аспекти прийняття

Наслідками прийняття такого документу стане перереєстрація в Україні всіх іноземних телеканалів у Переліку Нацради, більшість з яких знаходиться під юрисдикцією країн ЄС і країн, які ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення  ( на сьогодні їх 176 https://www.nrada.gov.ua/provajderam-programnoyi-poslugy/), встановлення необґрунтованого адміністративного бар'єру для поширення будь-якої європейської телепрограми, яка вирішить здійснювати діяльність на території України у майбутньому. Оскільки перехідного періоду для запровадження новацій документом не передбачено, за нашими оцінками, ринок програмних послуг України найближчим часом очікує глобальне скорочення Переліку дозволених для поширення іноземних телепрограм в кабельних мережах, оскільки нововведення «потягнуть» одиниці. Наслідком цього може бути подальша монополізація інформаційного простору, погіршення пропозиції абонентам легальних телевізійних сервісів при одночасному зростанні ціни, спотворення добросовісної конкуренції між провайдерами за типами прийому, штучне обмеження конкуренції серед програм телерадіоорганізацій, знищення бізнесу провайдерів програмної послуги – ліцензіатів Національної ради або їхній перехід у тіньовий сегмент економіки. Останнє обумовлене тим, що на супутникове, інтернет-телебачення такі обмеження не поширюються.

 

Кому це вигідно? Прийняття Порядку, на нашу думку, вигідно:

- підприємствам супутникового телебачення, що, як відомо, надають можливість перегляду глядачам будь-яких телепрограм без державних обмежень, у тому числі заборонених російських (на сьогодні їх близько 80), що містить загрозу інформаційній безпеці держави;

- піратським телевізійним сервісам, які працюють поза правовим полем, а також усім тим суб'єктам господарювання, що поширюють іноземні телепрограми без відповідної ліцензії Національної ради;

- іншим легалізованим телеорганізаціям, попит на які збільшиться у рази після прийняття Порядку, для закупівлі прав на ретрансляцію в кабельних мережах.

 

Отже, проект рішення Національної ради у регуляторному контексті не є збалансованим, містить загрозу інформаційній безпеці держави, погіршує якість і підвищує плату споживачам за телевізійні послуги, сприятиме розквіту піратських систем телебачення.

 

 

Враховуючи вищезгадане,  АППК і ІнАУ пропонують:

 

Не приймати/не реєструвати у Міністерстві юстиції оприлюднений для громадського обговорення проект «Порядку формування Переліку програм іноземних телерадіоорганізацій, що ретранслюються» до моменту вирішення проблемних питань ретрансляції програм іноземних мовників на законодавчому рівні.

 

З повагою

Голова Правління АППК                                                                                                                   Н. Клітна

 

Голова Правління Інтернет Асоціації України                                                                               О.Федієнко