Лист №79/1-2 від 30.05.2016 щодо проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за пошкодження телекомунікаційних мереж) (реєстраційний № 4497 від 21.04.2016)

30.05.2016
Відправник: 
ІнАУ, Інтернет Асоціація України

Голові Комітету з питань

законодавчого забезпечення

правоохоронної діяльності

Кожем’якіну А.А.

 

Голові Комітету з питань

інформатизації та зв’язку

Данченку О.І.

 

Копія: Голові Національної

комісії, що здійснює державне

регулювання у сфері зв’язку

та інформатизації

Животовському О.М.

Вих. №79/1-2

від «30» травня 2016 року

 

Щодо проекту Закону України «Про

внесення змін до деяких законодавчих

актів України (щодо посилення

відповідальності за пошкодження

телекомунікаційних мереж)

(реєстраційний № 4497 від 21.04.2016)

 

Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ) висловлює Вам свою повагу та надає пропозиції до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за пошкодження телекомунікаційних мереж) (реєстраційний № 4497 від 21.04.2016) у додатку до цього листа.

ІнАУ підтримує зазначену ініціативу, та разом з цим, звертає увагу на ряд існуючих проблем, які потребують комплексного вирішення для посилення механізмів захисту об’єктів телекомунікацій та відповідальності за порушення таких норм.

На сьогодні діє низка Законів України та інших нормативних документів різних рівнів, що охоплюють проблеми забезпечення безпеки телекомунікаційної системи держави. Крім того, в межах даної проблеми діє Стратегія національної безпеки України, затверджена Указом Президента України від 26.05.2016 №287/2015 (далі – Стратегія національної безпеки).

Проте, чинна нормативно-правова база щодо протидії злочинам у сфері телекомунікацій лише частково задовольняє потреби та не завжди охоплює всі ключові елементи, необхідні для ефективної протидії злочинам, залишаються застарілі механізми захисту операторами/провайдерами своїх прав.

Наразі існує ряд законопроектів, як-то, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за пошкодження телекомунікаційних мереж) (реєстраційний № 4497 від 21.04.2016), «Про електронні комунікації» (реєстраційний № 3549-1 від 11.12.2015), які направлені на посилення відповідальності за умисне пошкодження телекомунікаційних мереж. Разом з цим, зазначені законопроекти та заходи з боку держави не містять того комплексу заходів, направлених на ефективний захист телекомунікаційних мереж від протизаконних втручань та вирішення проблем, актуальних на сьогодні.

Так, у Розділі XV «Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та злочини проти журналістів» Кримінального кодексу України (далі – КК України) встановлена кримінальна відповідальність за умисне пошкодження ліній зв’язку (стаття 360).

Проте, складністю у застосуванні статті 360 КК України стає доведення умисності пошкодження ліній зв’язку (до яких не входять телекомунікаційні мережі, належні інтернет-операторам чи провайдерам) і наслідків у вигляді тимчасового припинення зв’язку.

В законодавстві України спостерігається вільне використання значної кількості термінів (та їх синонімів), що часто не узгоджені між собою. Так, у Законі України «Про телекомунікації» надано визначення телекомунікаційної мережі ˗ комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням. Таким чином захист держави від злочинних посягань, зокрема, стаття 360 КК України, розповсюджується лише на лінії зв’язку та мережу зв’язку (предмет злочину), обмежуючись лише невеликою частиною телекомунікаційної мережі.

Ключовою проблемою застосування статей 361 – 363-1 Розділу XVI «Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку» КК України також є застаріле формулювання термінів та те, що предметом злочину є не сама телекомунікаційна мережа, а лише комп’ютери, у т.ч. персональні; їх системи; комп’ютерні мережі.

Дані проблеми виникли частково як через застарілість окремих статей КК України, так і через швидкий розвиток Інтернет-технологій, а частково через зміну загальної стратегії розвитку держави, яка відбулася внаслідок подій лютого 2014 року.

Відповідно до Розділу 4 Стратегії національної безпеки України, як один із основних напрямів державної політики національної безпеки України, проголошено забезпечення кібербезпеки і безпеки інформаційних ресурсів, зокрема, через розвиток інформаційної інфраструктури держави, створення системи забезпечення та розвиток спроможностей правоохоронних органів щодо розслідування кіберзлочинів тощо.

Разом з цим, у своїй більшості чинне законодавство у сфері телекомунікацій та інформаційної безпеки також оперує дефініціями визначень фактично неіснуючих понять, або які є застарілими, або надають фрагментарне поняття, не охоплюючи всього комплексу існуючих проблемних питань і розглядає забезпечення інформаційної інфраструктури безпеки виключно з точки зору запобігання кіберзлочинності, не враховуючи нових вимог часу щодо забезпечення інформаційних технологій. Тобто проблеми термінологічного характеру в цьому випадку також стають суттєвою перепоною при захисті операторами/провайдерами телекомунікаційних мереж від пошкоджень та втручань, а через це ускладнюють ефективність надання державних послуг громадянам.

Телекомунікації, відповідно до Закону України «Про телекомунікації», є невід’ємною частиною виробничої та соціальної інфраструктури України і призначені для задоволення потреб фізичних та юридичних осіб, органів державної влади в телекомунікаційних послугах.

Таким чином, сучасне суспільство повністю залежне від інформаційно-комунікаційних систем та мереж і збій у їх роботі може призводити до негативних наслідків.

Відповідно до Плану імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 №847-р, метою імплементації законодавства ЄС у сфері телекомунікаційних послуг є, зокрема:

·         удосконалення державної системи формування і реалізації політики та здійснення регулювання у сфері телекомунікацій (електронних комунікацій) та створення підґрунтя для розвитку інформаційного суспільства в Україні;

·         упровадження ефективних змін нормативно-правового поля відповідно до стандартів ЄС у сфері електронних комунікацій та розвитку інфраструктурної складової інформаційного суспільства (законодавчий та регуляторний рівні).

 

Враховуючи наведене, з метою дієвого захисту права власності на об’єкти телекомунікацій, ІнАУ пропонує:

·         врахувати надані пропозиції до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за пошкодження телекомунікаційних мереж)» (реєстраційний № 4497 від 21.04.2016);

·         ініціювати зміни до Розділу XVI «Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку» Кримінального кодексу України, зокрема, задля встановлення та застосування єдиних юридичних понять (термінів) у законодавстві про телекомунікації;

·         ініціювати внесення доповнень до Розділу VI «Злочини проти власності» Кримінального кодексу України статтею, яка встановлюватиме кримінальну відповідальність за умисне пошкодження об’єктів телекомунікацій, зокрема, технічних засобів телекомунікацій та споруд, включаючи кабельні, оптичні, повітряні, радіорелейні лінії зв’язку, у разі, якщо такі дії призвели або могли призвести до тимчасового або повного припинення надання телекомунікаційних послуг.

 

Реалізація зазначених заходів сприятиме побудові інформаційного суспільства країни, включаючи впровадження нових інформаційно-комунікаційних технологій, задоволенню зростаючих потреб суспільства в інформаційному середовищі, залученню інвестицій у сферу телекомунікацій, що, як наслідок, сприятиме ефективному конкурентному середовищу на ринку телекомунікаційних послуг та загальному розвитку економіки країни.

 

Додаток: Пропозиції до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за пошкодження телекомунікаційних мереж)» (реєстраційний № 4497 від 21.04.2016) – 2 арк.

   

 

З повагою,

 

 

Голова правління

Інтернет Асоціації України                                                                               О. Федієнко