Лист №39 від 04.03.2015 НКРЗІ щодо проекту закону України «Про електронні комунікації»

04.03.2015
Відправник: 
ІнАУ, Інтернет Асоціація України

Голові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації

ЖИВОТОВСЬКОМУ О.М.

 

 

 

 

Вих. №39

від «04» березня 2015 р.

 

 

Щодо проекту закону України

«Про електронні комунікації»

 

 

Шановний Олександре Миколайовичу!

 

Інтернет Асоціація України (далі - ІнАУ), яка об'єднує понад 180 підприємств сфери інформаційно-комунікаційних технологій України, засвідчує Вам свою повагу та звертається з наступним.

Своїм рішенням від 03.02.2015 р. №67 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (далі – НКРЗІ) прийняла за основу проект закону України «Про електронні комунікації».

Відповідно до задекларованої мети законопроекту, прийняття акта є виконання вимог Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію на 2014-2017 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 №847-р, а також встановлення засад діяльності у сфері електронних комунікацій, які відповідатимуть вимогам часу та євроінтеграційним процесам, для розвитку сфери електронних комунікацій в Україні.

В цілому підтримуючи задекларовані цілі законопроекту та необхідності гармонізації національного законодавства із законодавством Євросоюзу, зокрема з Директивами Євросоюзу 19, 20, 21, 22, ІнАУ виступає проти запропонованого змісту законопроекту.

Проект закону потребує суттєвого доопрацювання, детального аналізу відповідності його норм з положеннями Європейських Директив з метою унеможливлення їх довільного трактування, спільної роботи щодо його наповнення з боку всіх зацікавлених державних органів влади, профільних асоціацій галузі зв’язку та висококваліфікованих представників ринку телекомунікацій.

Система термінів, яка як правило наводиться в законах, складає певну систему координат здійснення будь-якої діяльності. Тому формуванню саме системи термінів законодавцем завжди приділяється пильна увага. У даному випадку вкрай важливим є виконання завдання гармонізації термінологічної системи законодавства, що регулює відносини у сфері телекомунікацій, із термінологічною системою телекомунікаційного законодавства Євросоюзу.

Аналіз запропонованого законопроекту «Про електронні комунікації» свідчить про невідповідність низки термінів законопроекту за змістом аналогічним термінам, що містяться в Директивах Євросоюзу. Це стосується визначень: абонент, електронна комунікаційна мережа, електронна комунікаційна мережа загального користування, електронна комунікаційна послуга, споживач електронних комунікаційних послуг тощо.

Так, надана у законопроекті дефініція терміну «електронна комунікаційна мережа» не вирішує питання визначення інваріантності (незалежності) правового регулювання суспільних відносин, пов’язаних із наданням телекомунікаційних послуг, від змісту та виду інформації, що передається такими мережами.

Проблема невідповідності термінології законопроекту законодавству Євросоюзу, є вкрай важливою, оскільки унеможливить виконати основну мету реформування національного телекомунікаційного законодавства – його гармонізації відповідно до вимог «Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони».

Також слід зазначити, що використання у законопроекті виразів, невластивих усталеній практиці законодавства, яким бракує юридичної визначеності та однозначності сприйняття суперечить установленому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та призведе до їх довільного тлумачення як органами державної влади, так і суб’єктами господарювання.

Крім того, на нашу думку, прийняття закону «Про електронні комунікації» можливе лише за умови розробки та одночасного запровадження закону «Про національний регуляторний орган України у сфері електронних комунікацій та поштового зв’язку».

Передчасне прийняття закону «Про електронні комунікації» при відсутності законодавчих змін повноважень і функцій національного регулятора у вказаній сфері, матиме негативні наслідки та законодавчі колізії. Залишення же чинними положення Закону України «Про телекомунікації» в частині визначення повноважень НКРЗІ також не є ефективною альтернативою, оскільки, як зазначає розробник законопроекту, норми Закону України «Про телекомунікації» є суперечливими, застарілими, не відповідають вимогам часу та євроінтеграційним процесам в Україні.

 

На підставі викладених у цьому листі зауважень, з метою попередження ймовірних негативних наслідків від запровадження запропонованих законопроектом змін, а також з урахуванням загроз, які несуть окремі норми законопроекту через суперечливість формулювань та неузгодженість з нормами законодавства ЄС, пропонуємо суттєво доопрацювати законопроект та винести на повторне громадське обговорення.

Одночасно, вважаємо необхідним ініціювання створення нової робочої групи з підготовки відповідного законопроекту, з залученням експертів та спеціалістів органів державної влади, суб’єктів господарювання та громадськості, постановлення задачі розроблення якісно нового, комплексного документу щодо регулювання сфери електронних комунікацій, який би забезпечував у регуляторній діяльності баланс інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави. Інтернет Асоціація України готова направити своїх експертів до відповідних робочих груп з вдосконалення законодавства у даній сфері.

 

З повагою,

 

Голова Правління

Інтернет Асоціації України                                                                     Т. Попова