Лист №112/1-5 від 07.07.2015 щодо проекту Закону України «Про електронні комунікації»

07.07.2015
Відправник: 
ІнАУ, Інтернет Асоціація України

Міністру економічного розвитку і торгівлі України

А.АБРОМАВИЧУСУ

 

Міністру фінансів України

Н.ЯРЕСЬКО

 

Голові Антимонопольного комітету України

ТЕРЕНТЬЄВУ Ю.О.

 

Голові Державної служби спеціального зв’язку і захисту інформації

ЄВДОЧЕНКУ Л.О.

 

Голові Державної регуляторної служби України

Ляпіній К.М.

Вих. №112/1-5

від «07» липня 2015 р.

 

Щодо проекту закону України

«Про електронні комунікації»

 

Шановний пане Абромавичусе!

Інтернет Асоціація України (далі - ІнАУ), яка об'єднує понад 180 підприємств сфери інформаційно-комунікаційних технологій України, засвідчує Вам свою повагу та звертається з наступним.

Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ) № 324 від 23.06.2015 було схвалено проекти законів України «Про електронні комунікації», «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України, пов’язаних із прийняттям Закону України «Про електронні комунікації», «Про внесення змін до Податкового кодексу України, пов’язаних із прийняттям Закону України «Про електронні комунікації».

Як стверджує НКРЗІ, проект закону України «Про електронні комунікації» (далі - Законопроект) та пов’язані законопроекти розроблені з метою виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та відповідно до Плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Цілком підтримуючи декларовану мету Законопроекту, ІнАУ брала активну участь в його обговоренні і направила до НКРЗІ ряд листів з пропозиціями щодо вдосконалення цього документу. На жаль, ключові пропозиції ІнАУ та інших представників ринку інформаційно-комунікаційних технологій України щодо Законопроекту враховані не були.

Ми вважаємо, що прийняття Законопроекту в тому вигляді, як пропонує розробник, приведе до погіршення умов діяльності суб’єктів господарювання у сфері електронних комунікацій, створить умови для фактично диктаторських повноважень національного регулятора всупереч декларованому курсу на дерегуляцію та зменшить інвестиційну привабливість галузі.

Ці висновки базуються на наступних недоліках Законопроекту, які випливають з його аналізу.

1. В статті 1 Законопроекту «Визначення основних термінів» спостерігається ряд невідповідностей та методологічних помилок:

· не відповідають визначенням у Директивах ЄС терміни «електронна комунікаційна мережа», «електронна комунікаційна мережа загального користування», «загальнодоступні (універсальні) електронні комунікаційні послуги» тощо;

· наявні помилки методологічного характеру: так, до ресурсів електронних комунікаційних мереж віднесено радіочастотний ресурс, хоча визначення самого терміну електронних комунікаційних мереж цього не передбачає;

· термін «оптовий ринок електронних комунікаційних послуг» не містить ознаки саме оптового ринку;

· перенесення абонентського номера не може бути віднесено до електронної комунікаційної послуги з огляду на визначення терміну останньої.

Крім того, в деяких нормах Законопроекту має місце необґрунтоване використання споріднених термінів, наприклад, «постачальник електронних комунікаційних послуг» та «оператор», «абонент» та «споживач» тощо.

 

2. В статті 2 «Мета Закону» необхідно скорегувати мету закону у відповідності до Директив ЄС, зокрема врахувати наступні положення:

· забезпечення надання на всій території країни якісних загальнодоступних електронних комунікаційних послуг завдяки ефективній конкуренції і свободи вибору;

· регулювання надання електронних комунікаційних послуг, електронних комунікаційних мереж, пов’язаного оснащення та пов’язаних послуг;

· формування ринку електронних комунікаційних мереж та послуг, шляхом спрощення правил доступу на ринок;

· формування правових умов для відносин між постачальниками мереж та послуг з огляду на забезпечення сталої конкуренції.

 

3. В статті 17 «Мета і засоби державного регулювання» доцільно привести зміст у відповідність до Директив ЄС, зокрема врахувати наступні положення:

· сприяння конкуренції та усуненні перешкод у забезпеченні електронних комунікаційних мереж, електронних комунікаційних послуг та пов’язаного оснащення;

· усування перешкод, що залишилися щодо забезпечення електронних комунікаційних мереж;

· пов’язаного оснащення, послуг та електронних комунікаційних послуг на Європейському рівні;

· створення умов для забезпечення всім громадянам доступу до універсальних послуг;

· забезпечення захисту прав споживачів.

 

4. Статтю 21 «Засади роботи національного регулятора як колегіального органа» пропонуємо викласти в наступній редакції:

1. Основною формою роботи національного регулятора як колегіального органу є засідання, які проводяться за рішенням Голови національного регулятора.

Засідання національного регулятора є правомочним, якщо на ньому присутні більше половини його загального кількісного складу.

2. Рішення національного регулятора приймаються більшістю голосів від його загального кількісного складу. Голова та член національного регулятора мають по одному голосу кожен.

3. Порядок організації діяльності національного регулятора, у тому числі проведення його засідань, визначається у регламенті, який затверджується національним регулятором.

4. Національний регулятор розробляє і затверджує з питань, що належать до його компетенції, нормативно-правові акти, обов'язкові до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб’єктами ринку електронних комунікацій, їх об'єднаннями, іншими юридичними і фізичними особами, контролює їх виконання.

5. Нормативно-правові акти національного регулятора включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів відповідно до законодавства.

 

5. Стаття 22 «Фінансове забезпечення діяльності національного регулятора» потребує корегування з наступних питань:

· забезпечення чіткого порядку роботи Бюджетної ради національного регулятора із визначенням головуючого та регламенту її роботи;

· обов’язковість аргументованого розгляду пропозицій Бюджетної ради національного регулятора та наявність мотивованого відхилення пропозицій;

· введення до складу Бюджетної ради національного регулятора представників всіх суб’єктів ринку електронних комунікаційних послуг, зокрема постачальників електронних комунікаційних послуг та споживачів.

 

6. В статті 22 «Фінансове забезпечення діяльності національного регулятора» неприйнятним є закладений у законопроект збір на фінансування діяльності національного регулятора у вигляді внесків у розмірі не більше 1 відсотка від доходів постачальників електронних комунікаційних послуг.

Це є фактичним введенням додаткового податкового навантаження на бізнес у сфері надання електронних комунікаційних послуг, що суперечить державній політиці на покращення бізнес-клімату в Україні. Відповідно до статі 6 Податкового кодексу України – податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Крім того, саме цим Кодексом встановлюється порядок справляння загальнодержавних та місцевих податків та зборів.

Наприклад, для суб'єктів підприємницької діяльності, фізичних осіб 3-ї групи платників єдиного податку, які сплачують у розмірі 4% від доходів, впровадження додаткового внеску у розмірі 1% від доходів фактично означає збільшення оподаткування на 25%. А для суб'єктів підприємницької діяльності, виручка яких не перевищує 1,5 млн грн., збір буде більший в 3 рази від основного податку.

 

7. Із статті 47 «Права постачальників електронних комунікаційних послуг» пропонуємо виключити з частини 1 пункт 9:

«9) відключення кінцевого обладнання споживача, якщо воно не має виданого в установленому законодавством порядку документа про підтвердження відповідності вимогам нормативних документів у сфері електронних комунікацій, у порядку, визначеному правилами надання і отримання електронних комунікаційних послуг».

 

8. Із статті 48 «Обов'язки постачальників електронних комунікаційних послуг» пропонуємо виключити з частини 1 пункти 7 та 23:

«7) вести окремий облік доходів та витрат за кожною електронною комунікаційною послугою, визначеною національним регулятором, на оптовому та роздрібному ринках електронних комунікаційних послуг, та сплачувати визначені національним регулятором внески на регулювання відповідно до цього Закону;»

«23) на підставі рішення суду обмежувати доступ своїх абонентів до ресурсів, через які здійснюється розповсюдження дитячої порнографії».

 

9. В статті 48 «Обов'язки постачальників електронних комунікаційних послуг» в частині 4 Замінити слова «Постачальники електронних комунікаційних послуг спільно з власником (володільцем) інфраструктури електронних комунікаційних мереж зобов’язані за власні кошти придбати та встановлювати на своїх електронних комунікаційних мережах технічні засоби, …» на «Оператори зобов’язані за власні кошти встановлювати на своїх електронних комунікаційних мережах технічні засоби, …».

 

10. Із статті 49 «Регуляторні зобов'язання постачальника електронних комунікаційних послуг з істотною ринковою перевагою на ринку певних електронних комунікаційних послуг» виключити пункт 5 частини 2 та пункт 3 частини 3:

«5) дотримання вимог національного регулятора до тарифів (тарифних планів) на надання електронних комунікаційних послуг на ринках певних електронних комунікаційних послуг та відмова від застосування за рішенням національного регулятора тарифів (тарифних планів) у разі недотримання таких вимог;»

«3) дотримання вимог національного регулятора до тарифів (тарифних планів) на надання електронних комунікаційних послуг на ринках певних електронних комунікаційних послуг та відмова від застосування за рішенням національного регулятора тарифів (тарифних планів) у разі недотримання таких вимог».

 

11. В статті 52 «Здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій» частину 1 викласти в наступній редакції:

«1. Діяльність у сфері електронних комунікацій здійснюється за умови подання повідомлення про початок здійснення виду (видів) діяльності у сфері електронних комунікацій».

 

12. Статтю 53 «Виключення з реєстру постачальників електронних комунікаційних послуг» пропонуємо викласти в наступній редакції:

1. Підставами для виключення з реєстру постачальників електронних комунікаційних послуг є:

1) заява суб'єкта господарювання про виключення з реєстру постачальників електронних комунікаційних послуг;

2) скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання або державна реєстрація припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

3) рішення суду про виключення з реєстру постачальників електронних комунікаційних послуг.

2. Національний регулятор може звертатися до суду щодо виключення з реєстру постачальників електронних комунікаційних послуг на підставі:

а) акту про повторну відмову постачальника електронних комунікаційних послуг у допуску посадових осіб національного регулятора для проведення перевірки, за умови дотримання ними порядку здійснення перевірки;

б) акту про вчинення протягом року повторного порушення постачальником електронних комунікаційних послуг законодавства про електронні комунікації, яке віднесено до дуже значного порушення.

3. Розгляд питань про виключення з реєстру постачальників електронних комунікаційних послуг на підставі пунктів 1, 2 частини другої цієї статті здійснюється з обов'язковим попереднім запрошенням постачальника електронних комунікаційних послуг або його уповноважених представників.

4. Національний регулятор має розглянути питання про виключення з реєстру постачальників електронних комунікаційних послуг та прийняти рішення з цього питання протягом 20 робочих днів з дати виявлення підстав для виключення з реєстру постачальників електронних комунікаційних послуг. У разі підтвердження виявлених підстав національний регулятор приймає рішення про виключення з реєстру постачальників електронних комунікаційних послуг. Примірник такого рішення не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття вручається або надсилається рекомендованим листом постачальнику електронних комунікаційних послуг із зазначенням підстав виключення. Рішення про виключення з реєстру постачальників електронних комунікаційних послуг може бути оскаржено в судовому порядку.

5. У разі прийняття рішення про виключення з реєстру постачальників електронних комунікаційних послуг, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті, рішення про виключення з реєстру постачальників електронних комунікаційних послуг підлягає виконанню через три місяці після набрання ним чинності.

6. Рішення про виключення з реєстру постачальників електронних комунікаційних послуг набирає чинності через десять днів із дня його прийняття.

7. Запис про дату та номер рішення про виключення з реєстру постачальників електронних комунікаційних послуг вноситься до реєстру постачальників електронних комунікаційних послуг не пізніше наступного робочого дня після набрання ним чинності.

8. Рішення про виключення з реєстру постачальників електронних комунікаційних послуг публікується на офіційній сторінці національного регулятора в мережі Інтернет у триденний строк після набрання ним чинності.

 

13. Стаття 55 «Адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет» потребує впорядкування, зокрема, з огляду на те, що в українському праві не існує чіткого визначення терміну «самоврядна організація».

 

14. В статті 83 «Відповідальність за порушення законодавства про електронні комунікації» частину 2 пропонуємо викласти в наступній редакції:

2. Прибуток, отриманий особою внаслідок діяльності без подання повідомлення про початок здійснення виду (видів) діяльності у сфері електронних комунікацій та/або ліцензії, вилучається органами державної фіскальної служби в судовому порядку і спрямовується до Державного бюджету України.

 

З огляду на зазначене, просимо Вас:

- відмовити Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації у погодженні проектів законів України «Про електронні комунікації», «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України, пов’язаних із прийняттям Закону України «Про електронні комунікації», «Про внесення змін до Податкового кодексу України, пов’язаних із прийняттям Закону України «Про електронні комунікації»;

- сприяти доопрацюванню цих законопроектів з метою виправлення зазначених недоліків шляхом проведення спільних нарад з представниками НКРЗІ та зацікавлених профільних асоціацій.

 

 

З повагою,

 

Голова Правління

Інтернет Асоціації України                                                                   О.Федієнко