Лист № 22 від 07.02.2019 Мінфіну щодо підтримки проведення експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та програмно-апаратних реєстраторів розрахункових операцій

07.02.2019
Вихідні реквізити: 
Вих. № 22 від 07.02.2019
Відправник: 
ІнАУ, Інтернет Асоціація України
Отримувач: 
Міністерство фінансів України

Міністру фінансів України

Маркаровій О.С.

 

 

Вих. № 22

від 07 лютого 2019 року

 

Шановна Оксано Сергіївно!

Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ), до складу якої входить понад 200 суб’єктів господарювання України у сфері інформаційно-комунікаційних технологій та напрямком діяльності якої є сприяння розвитку українського сегменту глобальної мережі Інтернет та розвитку ІКТ України, висловлює Вам свою повагу та звертається з приводу наступного.

Підтримуємо проведення експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та програмно-апаратних реєстраторів розрахункових операцій. На запит Міністерства фінансів України повідомляємо наступне.

  1. Позиція Інтернет Асоціації України щодо першочергових кроків удосконалення сфери застосування РРО на основі існуючого законодавства.
    1. Вважаємо терміново необхідним забезпечити прийом матеріалів від виробників та постачальників новітніх моделей програмних та програмно-апаратних реєстраторів розрахункових операцій, для цього необхідно опублікувати переліки документів, які повинні подаватися до Міністерства фінансів України (через створену міжвідомчу робочу групу).
    2. Вважаємо доцільним подовжити до кінця поточного року термін прийому Міністерством фінансів України (через створену міжвідомчу робочу групу) матеріалів від виробників та постачальників новітніх моделей програмних та програмно-апаратних реєстраторів розрахункових операцій, оскільки встановленого терміну «до 31.03.2019» недостатньо для якісного виконання цієї роботи. При цьому термін всього пілотного проекту, на наш погляд, доцільно подовжити на два роки.
    3. Вважаємо доцільним підняти проблему зайвої бюрократизації (багатомісячних ітераційних погоджень керівних документів у ЦОВВ, особливо в ДРС), на рівень Уряду, і забезпечити можливість ефективної роботи без постійних тривалих пауз.
    4. Користуючись нагодою, в продовження попереднього питання, просимо Міністерство фінансів України вжити дієвих рішучих заходів для забезпечення вступу в дію в повному обсязі, прийнятих ще 13 липня минулого року, змін до Наказу Мінфіну 547, запровадити так званий «одноклік», оскільки реальних ефективних змін в процесах реєстрації РРО досі так і не відбулося через бюрократичну тяганину, перш за все, з Державною регуляторною службою.

 

  1. Пропозиції Інтернет Асоціації України щодо законодавчого унормування застосування інноваційних технологічних рішень для реєстрації розрахункових операцій та супутніх рішень.
    1. Вважаємо необхідним провести заміну підходу до законодавчого унормування. Вважаємо застарілим і таким, що не відповідає сучасним вимогам поточний принцип «застосування реєстраторів розрахункових операцій», головною метою процесу якого є саме застосування РРО (його придбання, реєстрація, пломбування, обслуговування, з докладним описом реалізації власне апаратних пристроїв РРО). Пропонуємо перейти до принципу «реєстрації розрахункових операцій», за яким будуть визначені реальні вимоги до суб’єктів господарювання, при цьому головною метою має бути саме реєстрація розрахункової операції через відкриті інтерфейси уповноважених державних структур (ДФС) і видача чеку отримувачу послуг та товарів, а не «застосування РРО» як самодостатня мета «купуй і плати щомісячно за підпис в журналі». Сьогодні саме «застосування РРО», а не «реєстрація розрахункових операцій» зазначено в назві головного Закону, яким регулюється цей процес, і саме «застосування РРО» є змістом всієї законодавчої та нормативної бази, разом з веденням паперових книг і підклеюванням чеків.
    2. Вважаємо необхідним визначити і повідомити суспільству конкретну мету здійснення фіскальної реєстрації розрахункових операцій, особливо для тих операцій, які здійснюються без нарахування податків, зборів, акцизів. Держава, висуваючи вимоги до суб’єктів господарювання, має обґрунтовувати ці вимоги. Зокрема, вимоги реєструвати по фіскальній процедурі розрахункові операції переказу коштів, приймання платежів агентами банків, зокрема через програмно-технічні комплекси самообслуговування (ПТКС) – повинні бути обґрунтовані: при цих операціях не нараховуються ніякі податки, всі такі операції обліковуються в банківській системі, держава ніколи навіть не робила спроби пояснити - для чого проводити окрему додаткову фіскальну реєстрацію таких операцій. Також, важливо зазначити, що підхід до збирання даних про розрахункові операції, при яких не сплачуються податки, має бути зваженим і враховувати всі ризики. Наприклад, збирання даних про розрахункові операції через ПТКС з метою «нам просто цікаво, ми хочемо тримати під контролем», одночасно веде до величезного ризику: в системі обліку в реальному часі будуть наявні дані про те, скільки готівки знаходиться в кожен момент часу в кожному з ПТКС (які цілодобово знаходяться у вільному доступі на вулицях і не охороняються), і така інформація може бути використана у злочинних цілях (для «наведення» грабіжників).
    3. Вважаємо необхідним, за наявності обґрунтованих підстав, проводити облік розрахункових операцій з використанням вже існуючих облікових систем, наприклад, банківських. Всі операції агента банку обов’язково зареєстровані, і в разі, якщо у держави є потреба в отриманні даних про ці операції – немає ніякої потреби у розгортанні додаткової мережі із «застосуванням РРО», достатньо отримати дані з вже розгорнутих систем (знову таки, за наявності потреби, відмінної «нам просто цікаво»).
    4. Додатково до попереднього пункту вважаємо необхідним терміново унормувати в законодавстві застосування розподілених касових систем, з централізованою передачею всіх даних до уповноваженого державного органу (ДФС) через опублікований інтерфейс взаємодії замість встановлення апаратних РРО на кожній касі. Це не тільки зменшить навантаження на суб’єктів господарювання, а й значно підвищить надійність реєстрації розрахункових операцій.
    5. Вважаємо необхідним законодавчо унормувати рівні умови ведення бізнесу для всіх категорій суб’єктів господарювання. Наприклад, якщо розрахункові операції з продажу деяких категорій товарів повинні реєструватися – то це повинні робити всі суб’єкти господарювання, в тому числі й фізичні особи-підприємці.
    6. Вважаємо необхідним законодавчо унормувати питання застосування технологій електронного підпису та крипто захисту при реєстрації розрахункових операцій. Вважаємо, що законодавча вимога застосовувати виключно «технологію НБУ» є необґрунтованою і такою, яка має бути скоригована у відповідності до Закону України «Про електронні довірчі послуги», для захисту та підпису чеків та звітів повинен бути дозволеним кваліфікований електронний підпис авторизованого довірчого центру.
    7. Вважаємо, що будь-які законодавчі вимоги мати договір з центрами сервісного обслуговування повинні бути скасовані, такі відносини мають бути суто ринковими: якщо суб’єкту господарювання буде потрібен сервіс – він його замовить, якщо достатньо власних ресурсів (персоналу, досвіду) – замовляти не буде, але це не може бути вимогою держави.

 

  1. Власні інноваційні технологічні рішення для реалізації проекту у Інтернет Асоціації України відсутні, з огляду на те, що Асоціація не є виробником або постачальником такого типу рішень.

 

З повагою

Голова Правління Інтернет Асоціації України                                                                                                              О. Федієнко