Лист № 159 від 24.12.2020 Мінцифри щодо пропозицій до Кодексу України про адміністративні проступки

Вихідні реквізити
Вих. № 159 від 24.12.2020
Відправник
ІнАУ, Інтернет Асоціація України
Отримувач
Міністерство цифрової трансформації України

Заступнику Міністра цифрової трансформації України

ШЕЛЕСТУ О.В.

 

 

Вих. № 159

від 24.12.2020

 

Щодо пропозицій до КУпАП

 

Шановний Олександре Володимировичу!

Інтернет Асоціація України, до складу якої входить понад 220 суб’єктів господарювання України у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, висловлює Вам свою повагу та, за результатом розгляду Вашого листа від 17.12.2020 № 1/06-4-6864, повідомляємо наступне.

1. В першу чергу необхідно вирішити питання щодо доцільності внесення запропонованих змін до проекту Кодексу України про адміністративні проступки (далі – КУпАП) у співвідношенні цих положень відносно можливого застосування регуляторним органом до постачальників електронних комунікаційних послуг та постачальників електронних комунікаційних мереж адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр, як це передбачається статтею 126 проекту Закону «Про електронні комунікації» (реєстр № 3014). Крім цього, пропозиції змін до КУпАП, які були проголосовані у першому читанні проекту Закону «Про електронні комунікації», виокремлено для внесення окремого законопроекту відповідно до Закону України від 19 травня 2020 року № 619-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури внесення змін».

Тобто, вказані проекти законів у сфері електронних комунікацій змінюють види адміністративних правопорушень, розміри санкцій та повноваження регуляторного органа, що, на нашу думку, необхідно врахувати в положеннях проекту КУпАП.

2. ІнАУ не підтримує пропозицію статті 32 проекту КУпАП, якою пропонуються підходи до визначення штрафів залежно від категорій та який обраховуватиметься з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року Законом про Державний бюджет України, оскільки ця пропозиція не узгоджується із чинними підходами у КУпАП про порядок обрахунку штрафів, який визначається в кількості розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, у частині другій статті 12 КК України визначено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Відтак, штрафи, запропоновані у проекті статті 32 КУпАП, можуть негативно впливати на обрахунки розмірів штрафів за КК України та ускладнювати розмежування відповідальності за КУпАП та КК України. Адже, наприклад, пропонований адміністративний штраф за сьомою та восьмою категорією для юридичних осіб у редакції пропонованої статті 32 КУпАП вже на сьогодні перевищують розміри штрафів, визначених як відповідальність за кримінальні проступки. І це ще не враховано постійні тенденції законодавчого підвищення розмірів мінімальних заробітних плат.

Крім цього, не зрозуміло, яка причина та взаємозв'язок між адміністративним штрафом та розміром мінімальної заробітної плати, яка причина зміни таких підходів у визначенні розмірів адміністративних штрафів?

Тому, повторно звертаємо Вашу увагу, що не підтримуємо пропозиції щодо зміни обрахунку розмірів адміністративних штрафів та встановлення їх у взаємозалежності від рівнів мінімальних заробітних плат. Вважаємо це необґрунтованим.

3. Із запропонованого формулювання положення статті 343 КУпАП, а саме: порушення правил діяльності у сфері зв’язку, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, не зрозумілий склад цих порушень. До прикладу, на сьогодні правил діяльності у сфері зв’язку взагалі не існує. Одночасно не зрозуміло, чому пропонується одразу накладення штрафу восьмої категорії? Та чому за порушення правил користування радіочастотним ресурсом України пропонується адміністративний нефіксований штраф в розмірі отриманого доходу? Такі підходи можна зрозуміти, коли цей штраф застосовується до дій щодо безліцензійного ведення діяльності з використанням РЧР України, але, в інших випадках, вважаємо це необґрунтованим та з порушенням прав суб’єкта господарювання на ведення господарської діяльності.

Те ж стосується і пропозиції до статті 344 КУпАП, а саме, що слід розуміти у виразі «порушення правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що призвели до зниження якості функціонування телекомунікаційних мереж»? Що значить вираз «якість функціонування телекомунікаційних мереж», адже законодавство у сфері телекомунікацій не має таких термінів та понять. Тобто, необхідно чітко та аргументовано вказати перелік таких дій у статті 344 КУпАП, які можуть розцінюватись як адміністративний проступок за запропонованою статтею КУпАП.

4. На наш погляд, пропозиція до статті 346 КУпАП ґрунтується на не повному володінні складу правопорушень, за які може наставати відповідальність за статтею 147 чинного КУпАП. Адже суб’єктами відповідальності за цією статтею є не лише оператори, провайдери телекомунікацій, які можуть вчинити адміністративне правопорушення у вигляді порушення правил охорони телекомунікаційних мереж, а, в першу чергу, ця стаття стосується тих осіб, які наносять шкоду функціонуванню телекомунікаційних мереж, зокрема, через необережне чи несанкціоноване проведення робіт, пошкодження телекомунікаційних мереж при умові, що такі дії не підпадають під кримінальну відповідальність тощо.

Тому, формулювання статті 346 КУпАП має бути ідентичним формулюванню складу правопорушень у статті 147 чинного КУпАП.

5. Щодо пропозицій по доповненню КУпАП окремими положеннями.

5.1. Наразі, у чинному КУпАП є стаття 164³, яка передбачає притягнення до адміністративної відповідальності за недобросовісну конкуренцію. Але, вочевидь, ця стаття органами Антимонопольного комітету України не застосовується з причин того, що строки розгляду цими органами справи значно більші, аніж строки притягнення до адміністративної відповідальності за КУпАП.

Наразі, діяльність щодо виявлення, запобігання та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, проводиться виключно Антимонопольним комітетом України, його органами та посадовими особами.

Відтак, інших пропозицій наповнення КУпАП положеннями, направленими на припинення недобросовісної конкуренції, що, нерідко, має місце на телекомунікаційних ринках, не вбачаємо можливим.

Проте, як варіант, просимо розглянути пропозицію змін до частини третьої статті 164³ чинного КУпАП, переклавши її редакцію за новою нумерацією у проекті КУпАП:

«…

Отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також іншої конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця, поширення інформації, що вводить в оману -

тягне за собою накладення штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

5.2. Щодо пропозиції введення адміністративної відповідальності у сфері доступу до інфраструктури об’єкта доступу, то ІнАУ підтримує таку ініціативу Мінцифри. Проте, наразі, до створення єдиного органу, який набуде повноважень до позасудового (досудового) врегулювання спорів щодо доступу до інфраструктури об’єкта доступу, така ініціатива, на наш погляд, безрезультатна. Міністерства, НКРЕКП та НКРЗІ, за своєю природою створення та відповідно до законодавчо закріплених повноважень, не мають права та повноважень розглядати такі спори, відтак, пропозиція внесення змін до КУпАП про право накладати адміністративні штрафи за порушення законодавства у сфері доступу до інфраструктури об’єкта доступу також, вважаємо, буде такою, що не відповідатиме законодавству, яке визначає діяльність таких органів державної влади.

 

З повагою

Голова Правління Інтернет Асоціації України                                                 А. Пятніков