Лист № 145/1-4 від 11.10.2021 ВРУ щодо пропозицій до проекту Закону про захист прав споживачів (реєстр. № 6134 від 05.10.2021)

11.10.2021
Вихідні реквізити: 
Вих. № 145/1-4 від 11.10.2021
Відправник: 
ІнАУ, Інтернет Асоціація України
Отримувач: 
ВРУ, Верховна Рада України

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань економічного розвитку

НАТАЛУСІ Д.А.

 

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань цифрової трансформації

КРЯЧКУ М.В.

 

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань правової політики

КОСТІНУ А.Є.

 

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань фінансів, податкової та митної політики

ГЕТМАНЦЕВУ Д.О.

 

Вих. № 145/1-4 від 11.10.2021

 

Щодо зауважень та пропозицій

до проекту Закону (№ 6134 від 05.10.2021)

 

Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ), яка об’єднує понад 230 підприємств галузі інформаційно-комунікаційних технологій, висловлює Вам свою повагу та звертається з приводу наступного.

5 жовтня 2021 року у Верховній Раді України за № 6134 зареєстровано проект Закону про захист прав споживачів (далі – проект Закону), зініційований Кабінетом Міністрів України.

У пункті 5 частини другої статті 31 проекту Закону пропонується встановити право компетентного органу у разі ненадання суб’єктом господарювання достовірної інформації на веб-сайті про його найменування, місцезнаходження, що унеможливлює здійснення заходу державного нагляду (контролю) відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з метою поновлення порушених прав споживачів, звертатися до провайдера інтернет-послуг щодо обмеження доступу до веб-сайту (частини веб-сайту, програмного забезпечення) такого суб’єкта господарювання. У цьому ж положенні передбачено право компетентного органу звернення до провайдера інтернет-послуг з метою відновлення доступу до веб-сайту.

Також пропонується встановити, що порядок обмеження та відновлення доступу до веб-сайту суб’єкта господарювання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З даної пропозиції ініціатора проекту Закону зауважуємо на наступному.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про телекомунікації» одним із принципів діяльності у сфері телекомунікацій є доступ споживачів до загальнодоступних телекомунікаційних послуг, які необхідні їм для задоволення власних потреб, участі в політичному, економічному та громадському житті.

Відповідно до частини четвертої статті 40 Закону України «Про телекомунікації» оператори, провайдери телекомунікацій не несуть відповідальності за зміст інформації, що передається їх мережами. Тобто оператор, провайдер телекомунікацій не може впливати на зміст та характер будь-яких даних, що передаються в телекомунікаційних мережах, а отже, не аналізує та не відповідає за їх зміст і не може обмежувати доступ, в т.ч. за зверненням компетентного органу.

Тобто ініціатива, відображена у пункті 5 частини другої статті 31 проекту Закону, суперечить законодавству у сфері телекомунікацій.

Ці запропоновані норми проекту Закону також не відповідають статті 12 Директиви 2000/31/ЄС Європейського парламенту та Ради «Про деякі правові аспекти інформаційних послуг, зокрема, електронної комерції, на внутрішньому ринку» від 8 червня 2000 року, якою встановлено, що у разі, коли надаються інформаційні послуги, які складаються з передачі інформації, що надається одержувачем послуг, всередині мережі зв’язку або надання доступу до мережі зв’язку, держави-члени забезпечують звільнення постачальника послуг від відповідальності за передану інформацію при умові, що постачальник:

a) не є ініціатором передачі;

b) не обирає одержувача передачі;

c) не обирає чи не змінює інформацію, що міститься в передачі.

 

Законодавством у сфері телекомунікацій наразі не встановлено загальні норми, які б визначали порядок та процедури обмеження доступу до вебсайту і при цьому забезпечували захист прав інших користувачів при наданні телекомунікаційних послуг. І, лише частиною першою статті 39 Закону України «Про телекомунікації» для операторів, провайдерів телекомунікацій встановлено обов’язок на підставі рішення суду обмежувати доступ своїх абонентів до ресурсів, через які здійснюється розповсюдження дитячої порнографії.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв'язку.

Компетенція Кабінету Міністрів України у сфері телекомунікацій визначена у статті 14 Закону України «Про телекомунікації».

Враховуючи зазначене, вважаємо, що норма у проекті Закону про те, що порядок обмеження та відновлення доступу до веб-сайту суб’єкта господарювання буде встановлюватись Кабінетом Міністрів України, зокрема, в частині встановлення зобов’язань до операторів, провайдерів телекомунікацій, буде суперечити пункту 5 частини першої статті 92 Конституції України.

 

У законодавстві у сфері телекомунікацій відсутнє визначення поняття «провайдер інтернет-послуг».

 

Також звертаємо Вашу увагу, що технічно блокування і видалення контенту в мережі Інтернет можливе лише в разі його виконання володільцем вебсайту або дата-центром, де розміщений цей контент. Коректне блокування контенту в мережі Інтернет провайдерами доступу технічно неможливе, про що свідчить також негативний вітчизняний досвід спроб впровадження блокування на доступі з 2017 року і про це вже неодноразово зазначалось нами до усіх державних інституцій.

Тому, зважаючи на технічні аспекти функціонування мережі Інтернет:

блокування (видалення) інтернет-контенту має відбуватись виключно на підставі рішення суду;

блокування (видалення) інтернет-контенту має здійснюватися володільцем вебсайту або, в разі його недоступності – дата-центром, де розміщений цей контент;

в разі іноземної юрисдикції володільця вебсайту або дата-центру блокування (видалення) інтернет контенту здійснюється із застосуванням міжнародних правових механізмів.

 

Враховуючи наведене, при доопрацюванні проекту Закону просимо врахувати надані ІнАУ зауваження та пропозиції, а саме, у пункті 5 частини другої статті 31 проекту Закону:

встановити право звернення компетентного органу з питання обмеження, відновлення доступу до вебсайту не до провайдера інтернет-послуг, а до володільця вебсайту або дата-центру, де розміщені відомості;

доопрацювати норму про те, що порядок обмеження та відновлення доступу до вебсайту суб’єкта господарювання буде встановлюватись Кабінетом Міністрів України, зокрема, в частині встановлення виключення зобов’язань до операторів, провайдерів телекомунікацій.

 

З повагою

Голова Правління Інтернет Асоціації України                                                                                                 О. Савчук