Асоціації платного телебачення звернулися до Нацради з проханням зменшити розміри штрафів для ліцензіатів та посилити відповідальність за безліцензійну діяльність у сфері телерадіомовлення

Експерти робочої групи з проблемних питань діяльності провайдерів програмної послуги при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення звернулися до Нацради з проханням зменшити розміри штрафів для своїх ліцензіатів та посилити відповідальність за безліцензійну діяльність у сфері телерадіомовлення.

Звернення до Нацради такого змісту було підписано більшістю представників асоціацій платного телебачення України – Асоціацією правовласників та постачальників контенту, Асоціацією «Укртелемережа», Всеукраїнської асоціації операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж, Спілки операторів телекомунікацій Одеси і Одеської області, Спілки кабельного телебачення України та Інтернет Асоціацією України у відповідь на повідомлення Нацради щодо громадського обговорення  проекту нової редакції розмірів штрафів, які можуть накладатися на телерадіоорганізації та провайдерів програмної послуги за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення (далі – Проект).

Окрему позицію з цього питання зайняла Телекомунікаційна палата України, яка наполягає на тому, що відповідно до законодавства щодо штрафів, регуляторні акти Нацради  можуть містити лише їх розміри.

Зокрема, Проектом передбачено, що розрахунок розмірів штрафів для провайдерів програмної послуги здійснюється відповідно до нарахованого ліцензіату  розміру ліцензійного збору за видачу ліцензії, не враховуючи умов (зменшення/збільшення), що діє на момент прийняття Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення рішення про накладення штрафу і складає 25 відсотків – за вчинення порушень, передбачених частиною другою статті 42 Закону, 15 відсотків – за вчинення порушень, передбачених частинами сьомою – дев’ятою статті 39 Закону та 10 відсотків – за порушення інших норм цього Закону або умов ліцензії.

У своєму зверненні експерти асоціацій звертають увагу Нацради на неприпустимість застосування штрафів, розмір яких значно перевищує  загальну міру відповідальності за провадження господарської діяльності без одержання відповідної ліцензії.             

«Відповідно до ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення «провадження господарської діяльності без … одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, …, -тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян…».

Тобто, відповідно до законодавства, адміністративний штраф за провадження діяльності провайдера програмної послуги без отримання відповідної ліцензії Національної ради може бути лише від 1700 до 3400 грн.

У той же час, відповідно до Проекту, наприклад,  для провайдера-ліцензіата з територією надання послуг «Україна», розмір штрафу  за порушення ст.42 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» може складати близько 1 млн. грн. Крім того, такий ліцензіат вже сплатив понад 3 млн. грн. ліцензійного збору.

Така величезна розбіжність між мірою відповідальності ліцензіатів Нацради та суб'єктів господарювання, які працюють без одержання відповідної ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності у сфері телерадіомовлення буде сприяти негативним явищам на ринку програмних послуг, а саме переходу суб'єктів господарювання до тіньового сектору економіки, що є неприпустимим», - вважають представники асоціацій.

Тому асоціації звернулися до Нацради з проханням  разом із Кабінетом Міністрів, народними депутатами України розглянути питання необхідності прийняття змін до законодавства про посилення відповідальності суб'єктів господарювання за провадження господарської діяльності у сфері телерадіомовлення без одержання відповідної ліцензії. 

Щодо Проекту, асоціації наполягають на зменшенні розмірів штрафів, які можуть накладатися на телерадіоорганізації та провайдерів програмної послуги, враховуючи те, що основною метою притягнення до відповідальності є не поповнення Державного бюджету, а лише виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі дотримання законів України, поваги до правил  функціонування ринку надання послуг, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.