Щодо проекту Закону України «Про доступ до інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики для розвитку телекомунікаційних мереж» (реєстраційний № 4159 від 26.02.2016)

05.07.2016
Вхідні реквізити: 
№120/1-8 від 05.07.2016
Відправник: 
ІнАУ, Інтернет Асоціація України
Отримувач: 
Комітет з питань інформатизації та зв’язку

Голові Комітету з питань інформатизації та зв’язку

Данченку О.І.

 

Голові Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства

Скуратовському С.І.

 

Голові Комітету з питань транспорту

Дубневичу Я.В.

 

Голові Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки

Домбровському О.Г.

 

Голові Комітету з питань екологічної

політики, природокористування та наслідків

Чорнобильської катастрофи

Диріву А.Б.

 

Голові Комітету з питань бюджету

Павелку А.В.

 

Голові Комітету з питань запобігання і протидії корупції

Соболєву Є.В.

 

Голові Комітету з питань європейської інтеграції

Іоновій М.М.

 

Вих. №120/1-8

від «05» липня 2016 року

 

Щодо проекту Закону України «Про доступ до інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики для розвитку телекомунікаційних мереж»

(реєстраційний № 4159 від 26.02.2016)

 

Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ) висловлює Вам свою повагу та звертається з приводу наступного.

07 червня 2016 року до відповідних комітетів Верховної Ради України передано доопрацьований проект Закону України «Про доступ до інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики для розвитку телекомунікаційних мереж» (реєстраційний № 4159 від 26.02.2016) (далі – проект Закону).

ІнАУ підтримує необхідність якнайшвидшого прийняття закону, яким на державному рівні буде врегульоване питання користування будинковими розподільними мережами та користування елементами інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики та вирішено ряд нагальних проблем, які на сьогодні існують у операторів телекомунікацій у доступі до зазначених об’єктів при прокладанні телекомунікаційних мереж.

Тому, ІнАУ, опрацювавши проект Закону, надає зауваження та пропозиції, які вважаємо за необхідне обов’язково врахувати при підготовці проекту Закону.

1. У преамбулі проекту Закону зазначено, що він «визначає правові та організаційні засади розвитку телекомунікаційних мереж загального користування щодо повноважень державних органів та органів самоврядування, прав та обов’язків операторів, провайдерів телекомунікацій… (далі – по тексту)».

Разом з цим, таке формулювання, вважаємо, не у повному обсязі розкриває сутність відносин, на врегулювання яких буде направлений закон, у разі його прийняття.

Тому, пропонуємо преамбулу проекту Закону змінити на: «Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади з питань доступу до інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики для прокладання телекомунікаційних мереж загального користування, встановлює повноваження державних органів і органів місцевого самоврядування, визначає права та обов’язки осіб, які беруть участь у даних господарських відносинах».

 

2. У статті 1 проекту Закону у визначенні терміну «будинкова розподільна мережа» вживається поняття «кабельний ввід будинку», разом з цим, у проекті Закону відсутнє визначення цього терміну.

У зв’язку з цим, необхідно надати визначення терміну «кабельний ввід будинку», як такого, що застосовується у проекті Закону.

Крім зазначеного, за визначенням терміну, будинкова розподільна мережа належить власнику (володільцю) об’єкта будівництва. Але власником будинкової розподільної мережі може бути оператор телекомунікацій або інша третя особа.

Таке твердження ґрунтується, зокрема, на визначеннях, наведених у статті 2 Директиви 2014/61/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 15 травня 2014 року про заходи, спрямовані на зменшення витрат на розгортання високошвидкісних мереж електронного зв’язку (далі – ДИРЕКТИВА):

«внутрішньобудинкова фізична інфраструктура» означає фізичну інфраструктуру або установки, розміщені на рівні приміщень кінцевого користувача, в тому числі на рівні блоків, що перебувають у спільній власності, призначених для розміщення проводових та/або безпроводових мереж доступу, якщо такі мережі доступу здатні надавати послуги електронних комунікацій та підключати точки доступу в будівлі до кінцевої точки підключення мережі;

«точка доступу» означає фізичну точку, розміщену всередині або ззовні будівлі, доступну для підприємств, що надають або мають дозвіл надавати мережі електронних комунікацій загального користування, що дозволяє здійснити підключення до адаптованої високошвидкісної фізичної інфраструктури всередині будівлі.

Отже, визначення терміну «будинкова розподільна мережа» потребує уточнення.

 

3. У визначенні терміну «видача технічних умов з доступу» слово «використання» пропонуємо замінити на слово «користування», оскільки технічні умови видаються для будівництва, в даному випадку, телекомунікаційних мереж, а не для використання елементів інфраструктури відповідного об’єкту будівництва, транспорту, електроенергетики.

 

4. У визначенні поняття «власник (володілець) інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики (далі – власник інфраструктури Об’єкта доступу)», наданому у статті 1 проекту Закону, звужено перелік інфраструктурних об’єктів, оскільки, у відповідності до статті 2 ДИРЕКТИВИ: власник (володілець) інфраструктури – підприємство, що представляє фізичну інфраструктуру, призначену для забезпечення:

o   послуг виробництва, транспортування або розподілу:

-     газу;

-     електроенергії, включаючи вуличне освітлення;

-     опалення;

-     води, в тому числі каналізації, утилізацію або очищення стічних вод, а також дренажних систем;

o   транспортні послуги, в тому числі залізниць, доріг, портів і аеропортів.

Отже, визначення вищевказаного поняття потребує корекції відповідно до положень ДИРЕКТИВИ.

 

5. З визначення поняття «договір з доступу», наданого у статті 1 проекту Закону, слідує, що визначення як суб’єкту договору доступу лише операторів телекомунікацій суттєво звужує можливості розвитку ринку.

Відповідно до тенденцій розвитку ринку електронних комунікацій в найближчому майбутньому будуть з’являтись суб’єкти-власники інфраструктури електронних комунікаційних мереж, які будуть надавати їх у користування операторам електронних комунікацій.

Цей закон не повинен визначати умови отримання послуг операторів телекомунікацій. Пропонуємо вилучити у визначенні терміну «договір з доступу» вислів «а споживачам таких послуг отримувати їх, із врахуванням умов, що визначені цим законом».

 

6. Визначення поняття «елементи інфраструктури об’єкта будівництва, транспорту або електроенергетики», надане у статті 1 проекту Закону, необхідно привести у відповідність до визначення, наданого у статті 2 ДИРЕКТИВИ:

«фізична інфраструктура» означає будь-який елемент мережі, призначений для розміщення інших елементів мережі, не перебуваючи при цьому активним елементом мережі, таким як водогони, опори, короби, оглядові колодязі, оглядові люки, камери, будівлі або входи в будівлі, установки для антен, вежі й стійки; кабелі, у тому числі темне волокно, а також складові мереж, що використовуються для постачання води, призначеної для споживання людиною, окрім тієї, що визначено в пункті 1 статті 2 Директиви Ради 98/83 / EC (13);

Отже, визначення вищевказаного поняття потребує корекції відповідно до положень ДИРЕКТИВИ.

 

7. У статті 1 проекту Закону у визначенні поняття «правила надання доступу» та по змісту проекту Закону (у визначенні інших термінів, стаття 16, частина сьома статті 17) вживається поняття «Об’єкт доступу», разом з цим, відсутнє визначення цього поняття у проекті Закону.

У зв’язку з цим, необхідно надати визначення терміну «Об’єкт доступу», як такого, що застосовується у проекті Закону.

 

8. У статті 1 проекту Закону надане визначення поняття «транзит кабельних ліній», проте, у змісті проекту Закону це поняття не використовується.

У зв’язку з наведеним, пропонуємо визначення поняття «транзит кабельних ліній зв’язку» виключити із тексту проекту Закону.

 

9. Поняття «проектна документація» пропонуємо уточнити та викласти у редакції:

«проектна документаціядокументація для будівництва телекомунікаційних мереж, що складається з текстових та графічних матеріалів, які розроблені відповідно до технічних умов та визначають розміщення технічних засобів телекомунікацій на елементах інфраструктури об’єкта будівництва, транспорту та електроенергетики».

 

10. У визначенні поняття «розвиток телекомунікаційних мереж» слово «створення» замінити на слово «будівництво».

 

11. У статті 1 проекту Закону надано визначення поняття «замовник доступу до елементів інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту або електроенергетики чи будинкової розподільної мережі» та дане скорочене застосування цього поняття, як «замовник». Разом з цим, у статті 2 проекту Закону застосовується новий термін «замовник будівництва телекомунікаційних мереж», визначення якого відсутнє у статті 1 проекту Закону.

З урахуванням зазначеного, пропонується, у статті 2 проекту Закону вказати «замовник» замість «замовник будівництва телекомунікаційних мереж».

 

12. У статті 4 проекту Закону наведені принципи державної політики щодо забезпечення доступу до Об’єкту доступу, серед яких, зокрема, значаться: тривалість надання доступу на строк не менше строку надання телекомунікаційних послуг споживачам та ефективне використання елементів інфраструктури Об’єктів доступу, доступ до яких є обмеженим.

Разом з цим, у статті 4 проекту Закону, ані далі по змісту проекту Закону не розкриваються питання стосовно того, яким чином визначається тривалість надання доступу та критерії, які розкривають ефективне використання елементів інфраструктури Об’єктів доступу, доступ до яких є обмеженим.

У зв’язку з наведеним, зазначені положення статті 4 проекту Закону потрібно або розширити відповідними критеріями, або виключити.

 

13. У пункті 4 частини першої статті 11 проекту Закону замість «Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури Об’єктів доступу» навести їх перелік: «Методику визначення плат (компенсацій) за доступ до елементів інфраструктури об’єктів будівництва (у тому числі плати за доступ до об’єктів житлового фонду усіх форм власності), що будуються та (або) експлуатуються згідно законодавства, а також за користування будинковими розподільними мережами, Методику визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об’єктів транспорту, Методику визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об’єктів електроенергетики».

При цьому, проектом Закону не визначено державний орган, який розробляє та затверджує Методику визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об’єктів електроенергетики. Оскільки формування плати за доступ до елементів інфраструктури об’єктів електроенергетики є вкрай важливим, то визначення такого органу обов’язково потрібно врегулювати у проекті Закону.

 

14. У назві статті 12 проекту Закону: Основні вимоги до Правил доступу, після слова Правил добавити слово «надання».

 

15. У частині другій статті 13 проекту Закону наведено перелік даних, які повинні міститись у технічних умовах доступу до елементів інфраструктури. Серед таких вимог значаться, зокрема, перелік робіт, що має бути виконаний для доступу до елементів інфраструктури Об’єкту доступу, використання будинкової розподільної мережі та строки виконання робіт.

Разом з цим, вказані вимоги не можуть належати до вимог технічних умов, оскільки, відповідно до визначення, технічні умови – це комплекс умов та вимог до інженерного
забезпечення об’єкта будівництва, які повинні  відповідати  його розрахунковим параметрам. А вищезазначені вимоги відносяться, ймовірніше за все, до проектних рішень.

Таким чином, пропонуємо із змісту частини другої статті 13 проекту Закону виключити такі вимоги, як «перелік робіт, що має бути виконаний для доступу до елементів інфраструктури Об’єкту доступу, використання будинкової розподільної мережі» та «строки виконання робіт».

 

Крім зазначеного, потребують узгодження із статтею 13 проекту Закону визначення понять «видача технічних умов з доступу», «технічні умови з доступу», наведених у статті 1 проекту Закону, з метою єдиного підходу до визначення поняття, що таке «технічні умови з доступу», оскільки по тексту проекту Закону наведені різні визначення.

 

16. У частині третій статті 14 проекту Закону зазначено, що Власник може відмовити замовнику у погодженні проектної документації з доступу виключно на підставі її невідповідності виданим Технічним умовам доступу.

Необхідно слово «Власник» замінити на словосполучення: «Власник інфраструктури Об’єкта доступу». Крім цього, далі по тексту проекту Закону необхідно внести подібні правки.

 

17. Зміст частини четвертої статті 17 проекту Закону, у якому наведено перелік підстав для відмови власника Об’єкта доступу в укладенні договору з доступу, не відповідає вимогам пункту 3 статті 3 ДИРЕКТИВИ, де зазначено, що кожна відмова у доступі має ґрунтуватись на об’єктивних, прозорих і пропорційних критеріях, таких як:

·         технічна придатність фізичної інфраструктури, доступ до якої запитувався, розмістити будь-який з елементів високошвидкісної мережі електронного зв’язку, зазначених в частині 2;

·         наявність місця для розміщення елементів високошвидкісної мережі електронного зв’язку, зазначених в частині 2, враховуючи майбутні потреби оператора у просторі, які продемонстровано в повному обсязі;

·         загрози безпеці та здоров’ю населення;

·         цілісність і безпека будь-якої мережі, зокрема, ключової національної інфраструктури;

·         ризик щодо серйозних перешкод з боку надання запланованих послуг електронного зв’язку для інших послуг, що надаються з використанням тієї ж самої фізичної інфраструктури;

·         наявність інших ефективних засобів оптового надання фізичного доступу до інфраструктури мережі, що надаються оператором мережі та є адаптованими для постачання високошвидкісних мереж електронного зв’язку, за умови, що такий доступ надається на справедливих і обґрунтованих умовах.

Таким чином, у частині четвертій статті 17 проекту Закону мають враховуватись зазначені вимоги ДИРЕКТИВИ.

 

 

18. У статті 1 проекту Закону надано визначення поняття «доступ до будинкової розподільної мережі». Із визначення поняття «правила надання доступу», наведеного у статті 1 проекту Закону, слідує, що Кабінет Міністрів України встановлює порядок здійснення доступу до елементів інфраструктури відповідних об’єктів будівництва, транспорту або електроенергетики та порядок взаємодії власника інфраструктури Об’єкту доступу і замовника на період здійснення такого доступу. Статтею 13 проекту Закону передбачається розроблення технічних умов, зокрема, на користування будинковими розподільними мережами. Разом з цим, із наведених вище визначень та змісту проекту Закону, залишилось не встановленим питання щодо державного органу, який розробляє, погоджує та затверджує правила здійснення доступу до будинкової розподільної мережі.

19. Крім зазначеного, в проекті Закону залишились не враховані повністю або частково такі положення ДИРЕКТИВИ:

·         Доступ до існуючої фізичної інфраструктури (стаття 3);

·         Прозорість щодо фізичної інфраструктури (стаття 4);

·         Координація будівельних робіт (стаття 5);

·         Прозорість у плануванні будівельних робіт (стаття 6);

·         Процедура надання дозволу (стаття 7);

·         Фізична інфраструктура в нових будинках (стаття 8);

·         Доступ до фізичної інфраструктури всередині будівель (стаття 9).

 

20. Окремо зазначаємо, що існує нагальна необхідність професійного офіційного перекладу Директиви 2014/61/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 15 травня 2014 року про заходи, спрямовані на зменшення витрат на розгортання високошвидкісних мереж електронного зв’язку (Official Journal of the European Union, L 155 Volume 57, 23 May 2014), оскільки неверифікований переклад, розміщений на офіційному сайті НКРЗІ в розділі «Законодавство ЄС» за адресою http://nkrzi.gov.ua/images/upload/58/19/directive_2014_61_ua.doc, містить значну кількість неточностей як термінологічних, так і змістовних. ІнАУ готова долучитися до виконання цієї роботи.

 

 

 

З повагою,

 

Голова правління

Інтернет Асоціації України                                                                               О. Федієнко