Лист №215 від 26.12.2016 Державній службі України з питань праці щодо зауважень до проекту постанови КМУ

26.12.2016
Вихідні реквізити: 
№215
Відправник: 
ІнАУ, Інтернет Асоціація України
Отримувач: 
Державна служба України з питань праці

 

 

Державна служба України з питань праці

вул. Десятинна, 14, м. Київ, 01025

 

 

Копія: Державна регуляторна служба України

вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011

 

 

Вих. №215

від «26» грудня 2016 року

 

Зауваження до проекту постанови КМУ

«Про затвердження Порядку здійснення

державного нагляду та контролю за

додержанням законодавства про працю

та зайнятість населення і визнання

такими, що втратили чинність, деяких

постанов Кабінету Міністрів України»

 

Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ) висловлює Вам свою повагу та звертається з наступного приводу.

На веб-сайті Державної служби України з питань праці (далі – Держпраця) у розділі «Діяльність» підрозділ «Регуляторна діяльність» 02.12.2016 оприлюднений проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення і визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – проект Порядку), розроблений на виконання вимог статті 259 КЗпП України та пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади».

 

ІнАУ, ознайомившись та здійснивши ретельний аналіз проекту Порядку, надає розробнику наступні зауваження та наполягає на їх неухильному врахуванні в остаточній редакції документу.

 

1. Абзацом 1 пункту 4 проекту Порядку передбачено, що інспекційні відвідування проводяться за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю та зайнятість населення.

Однак, потребує у проекті Порядку чіткої регламентації питання щодо форми звернення (письмове, усне) та вимоги до його оформлення (зокрема, в чому саме полягають основні претензії найманого працівника до суб’єкта господарювання, тощо).

Така процедура необхідна задля уникнення безпідставних перевірок суб’єктів господарювання, в т.ч. за необґрунтованими та анонімними, зверненнями. Зазначене також унеможливить нанесення збитків суб’єктам господарювання шляхом здійснення незаконних або «замовних» інспекційних відвідувань інспекторами праці.

 

2. Абзацом 2 пункту 4 проекту Порядку передбачено, що інспекційні відвідування проводяться за зверненням фізичної особи, відносно яких порушено правила оформлення трудових відносин. Поряд з цим, абзацом 2 пункту 4 проекту Порядку встановлено, що інспекційні перевірки проводяться за рішенням Голови Держпраці про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин у разі наявності підстав вважати, що вони мають місце.

Відтак, підстави для проведення інспекційних відвідувань інспектором праці, закріплені в абзаці 2 та абзаці 3 пункту 3 проекту Порядку, за колом можливих порушень з боку роботодавця відносно фізичної особи, в т.ч. і як найманого працівника, однакові.

Відтак, пропонуємо абзац 2 пункту 4 проекту Порядку виключити.

 

3. Абзацом 4 пункту 4 проекту Порядку передбачено, що інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Відтак, з метою недопущення проведення безпідставних інспекційних перевірок суб’єктів господарювання, у проекті Порядку необхідно чітко виписати вимоги до письмового звернення правоохоронних органів, в тому числі, хто має право підпису таких документів. В письмовому зверненні також мають бути чітко виписані дії, які встановлено правоохоронним органом в частині порушення законодавства про працю та зайнятість населення з конкретизацією даних посадових осіб, які ймовірно вчинили порушення, а також вказівкою конкретних положень, статті закону чи нормативно-правового акту, у порушенні якого є підозра у правоохоронного органу.

 

4. Абзацом 7 пункту 4 проекту Порядку передбачено, що інспекційні відвідування проводяться за рішенням інспектора праці у разі здійснення інспекційного відвідування з метою інформування суб’єкта відвідування та його працівників про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю та зайнятість населення, моніторингу стану його дотримання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.

Відтак, незрозумілим у Порядку, у разі його прийняття, буде вираз «ефективні способи дотримання законодавства про працю та зайнятість». Тобто, в Україні існує законодавство про працю, яке підлягає обов’язковому виконанню сторонами, як роботодавцем так і працівником. І, лише у разі його невиконання наступає певна відповідальність, знову ж таки, чітко регламентована Конституцією України, законами, нормативно-правовими актами. Тому, такого поняття, як «ефективні способи дотримання законодавства про працю та зайнятість» не існує та й, в принципі, існувати не може.

Таким чином, практичне застосування інспектором праці абзацу 7 пункту 4 Порядку, у разі його прийняття у запропонованій редакції, навіть не встановлює ризики, а просто узаконюватиме корупційні діяння.

Таке ж зауваження стосується і використання цього поняття у пункті 8 проекту Порядку.

 

5. Обов’язково у даному проекті Порядку потрібно встановити чітке, розширене та повне визначення поняття «інспекційне відвідування», оскільки до проекту цього документу, чинне законодавство України не оперувало поняттями «відвідування» суб’єкта господарювання контролюючим органом.

Тому, у разі ігнорування зазначеної пропозиції також будуть встановлені прямі ризики для вчинення корупційних правопорушень.

 

6. У пункті 6 проекту Порядку встановлено, що рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5, 6 пункту 4 та пунктом 5 цього Порядку, приймає керівництво Держпраці або її відповідного територіального органу.

Проектом Порядку не враховано, що саме такі підходи до визначення осіб про прийняття рішення про проведення інспекційної перевірки призведуть до проведення «подвійних» відвідувань та перевірок, як за рішенням Держпраці, так і за рішенням відповідного територіального органу Держпраці.

Крім цього, потрібно вказати конкретні посади осіб, які мають право, відповідно до власних повноважень, приймати рішення про проведення інспекційних перевірок інспектором праці, оскільки Положення про Державну службу України з питань праці, затверджене постановою КМУ від 11.02.2015 № 96 (із змінами) (далі – Положення про Держпрацю), не містить роз’яснення виразів «керівництво Держпраці» або «керівництво відповідного територіального органу».

Зазначене сприятиме виключно встановленню прозорості та зрозумілості дій державного органу, оскільки суб’єкт господарювання також не зобов’язаний знати посади та встановлювати хто є «керівництвом Держпраці або її відповідного територіального органу» та чи є особа, яка підписала рішення, таким «керівництвом» чи ні.

 

7. У останньому абзаці пункту 6 проекту Порядку встановлено, що звернення працівників, роботодавців і фізичних осіб, відносно яких порушено правила оформлення трудових відносин, може бути подане через уповноваженого представника.

У проекті Порядку необхідно конкретизувати, хто саме, у даних правовідносинах, може бути «уповноваженим представником», тобто, це адвокат, інші особи за довіреністю, а також які межі прав, обов’язків, відповідальності уповноваженого представника, у разі нанесення збитків суб’єкту господарюванню завідомо неправдивими повідомленнями.

 

8. У пункті 11 проекту Порядку потрібно скоротити тривалість інспекційного відвідування, камеральної перевірки на термін не більше п’яти робочих днів та без права продовження.

До того ж, у частині другій пункту 11 проекту Порядку взагалі не зазначено термін, на який може бути продовжено тривалість інспекційного відвідування, камеральної перевірки, не конкретизовано, що таке «обґрунтована пропозиція інспектора праці».

На нашу думку, якщо суб’єкт господарювання не чинить перешкод у здійснення перевірки інспектором праці, то «обґрунтована пропозиція» про продовження тривалості інспекційного відвідування, камеральної перевірки може бути викликане виключно некваліфікованими діями перевіряючого.

Відтак, частину другу пункту 11 проекту Порядку необхідно виключити із тексту.

 

9. Абзацом 5 пункту 6 Положення про Держпрацю визначено, що, для виконання покладених на неї завдань, має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об’єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та, у разі виявлення, фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Таким чином, нормативно-правовий акт визначає право інспектора праці на: 1) безперешкодне проведення; 2) відповідно до вимог закону; 3) без попереднього повідомлення; 4) в будь-яку робочу годину доби здійснити перевірки, зокрема, виробничих, службових, адміністративних приміщень та об’єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю, у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю.

Проте, законодавством України не визначено право будь-якого контролюючого органу «самостійно, безперешкодно, без попереднього повідомлення проходити» до приміщення суб’єкта господарювання, якого здійснюється перевірка, як це намагається узаконити Держпраця у проекті Порядку.

Відтак, положення, визначені у абзаці 1 пункту 12 проекту Порядку, повністю не відповідають абзацу 5 пункту 6 Положення про Держпрацю, іншому чинному законодавству, направлені на грубе порушення прав, майна, власності суб’єкта господарювання, відносно якого буде здійснюватись «інспекційне відвідування».

 

10. У абзаці 4 пункту 12 проекту Порядку визначити:

«на залучення працівників правоохоронних органів, в порядку та на підставах, встановлених законодавством України».

 

11. У частині 14 проекту Порядку почати речення зі слова «Законна…» (далі – по тексту).

 

12. У абзаці 5 пункту 15 проекту Порядку встановлено, що інспекторам праці забороняється розголошувати виробничі та комерційні таємниці чи виробничі процеси, з якими вони могли ознайомитися при виконанні своїх обов’язків, крім випадків, передбачених законом, у тому числі протягом трьох років після звільнення з посади.

Проте, у проекті Порядку потребує встановлення видів відповідальності, а також чітко регламентувати межі матеріальної відповідальності інспектора праці, у разі порушення ним обов’язку, вказаного у абзаці 5 пункту 15 проекту Порядку.

Вважаємо, що без встановлення чітких меж та видів відповідальності, абзац 5 пункту 15 проекту Порядку, ніякого значення не матиме, а комерційна таємниця та інша інформація суб’єкта господарювання може бути незаконно поширеною.

Тому, встановлення відповідальності інспектора праці матиме стримуючий ефект для посадовців державного органу, упереджуватиме порушення прав суб’єктів господарювання, на відновлення яких може бути витрачено значно більше часу та фінансових затрат.

 

13. У абзаці 7 пункту 15 проекту Порядку необхідно передбачити заборону на вилучення інспектором праці будь-яких оригіналів документів у суб’єкта господарювання.

 

14. Відповідно до пункту 30 проекту Порядку, припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені в десятиденний строк з дати їх отримання до керівництва відповідного територіального органу Держпраці, до керівництва Держпраці або до суду.

Враховуючи, що іноді на такий 10-денний строк може припасти значна кількість вихідних та святкових днів, що може завадити суб’єкту господарювання кваліфіковано та мотивовано підготувати скаргу або позов, пропонуємо встановити 15-денний строк з дати отримання, що встановлюватиме суб’єкту господарювання право на оскарження припису або вимоги інспектора праці.

 

15. З положень проекту Порядку у запропонованій редакції не можливо чітко встановити межі та випадки інспекційних відвідувань та камеральних перевірок, а також усю повноту прав та обов’язків інспектора праці при виконанні таких повноважень.

 

16. Проектом постанови пропонується визнати такою, що втратить чинність постанову Кабінету Міністрів України від 17.11.2010 № 1059 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)» зі змінами.

Проте, у проекті Порядку, навзаєм зазначеній постанові Кабінету Міністрів України, не наведено жодного логічного критерію, періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю) органами Держпраці, направленого на недопущення перевищення повноважень та компетенції інспекторами праці при здійсненні, зокрема, інспекційних відвідувань.

Відтак, запропонований проект Порядку в обов’язковому порядку має встановлювати періодичність інспекційних відвідувань та періодичність камеральних перевірок або інші механізми та періодичність перевірок, які убезпечуватимуть суб’єкта господарювання від «самостійного цілодобового відвідування» інспекторами праці приміщень суб’єкта господарювання, які, не виключно, що можуть бути незаконними, упередженими та свавільними.

 

Враховуючи наведене, ІнАУ вважає, що держава, в особі Кабінету Міністрів України та Держпраці, прийняттям Порядку у зазначеній редакції, не досягне поставленої мети – встановлення механізму державного нагляду, спрямованого на стимулювання роботодавця до дотримання законодавства про працю та зайнятість населення, а не безумовного застосування покарання, як про це зазначено у Пояснювальній записці до проекту акту.

 

Відтак, проект Порядку потребує суттєвого доопрацювання, приведення його положень у відповідність до вимог чинного законодавства, зокрема, врахування повноважень та компетенції Держпраці, визначеної Положенням про Держпрацю та регламентованих Конституцією України, законами України «Про центральні органи виконавчої влади», «Про державну службу», як центральному органу виконавчої влади, який реалізує державну політику, зокрема, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

А тому, прийняття документу у запропонованій редакції є передчасним.

 

Крім зазначеного, закликаємо Державну регуляторну службу України відмовити у погодженні проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення і визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» у разі його направлення Держпрацею на погодження без врахування ґрунтовних пропозицій та зауважень громадськості.

 

 

 

Голова Правління

Інтернет Асоціації України                                                                               О. Федієнко