Лист №129/1-5 від 18.07.2017р. щодо відмови в державній реєстрації рішення НКРЗІ від 27.06.2017 № 333

18.07.2017
Вихідні реквізити: 
№ 129/1-5
Відправник: 
ІнАУ, Інтернет Асоціація України

Міністерство юстиції України

 

Копія:

Державна регуляторна служба України

 

Міністерство економічного розвитку і

торгівлі України

 

Міністерство фінансів України

 

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації

 

 

Вих. №129/1-5

від 18 липня 2017 року

 

 

Щодо відмови в державній реєстрації

рішення НКРЗІ від 27.06.2017 № 333

 

Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ) висловлює Вам свою повагу та звертається з приводу наступного.

На своєму засіданні, яке відбулось 27 червня 2017 року,Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (далі – НКРЗІ) прийняла рішення № 333 «Про схвалення проекту рішення НКРЗІ «Про затвердження Порядку ввезення з-за кордону та реалізації в Україні радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв» (далі – проект Порядку) та вирішила направити це рішення на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

       Проте, здійснивши аналіз проекту Порядку, ІнАУ виявлено, що його окремі норми не відповідають вимогам Конституції України та законодавству України, що обґрунтовуємо наступним.

І. Пунктом 1.1 проекту Порядку зазначено, що цей Порядок «розроблено згідно із статтями 1, 14, 21, 25, 29 і 29-1 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» (далі – Закон) та встановлює…. правила реалізації в Україні радіоелектронних засобів (далі – РЕЗ) і випромінювальних пристроїв  (далі – ВП), у тому числі продукції, до складу якої входять РЕЗ (ВП), для їх вільного обігу в Україні». При цьому розділом ІІІ проекту Порядку визначаються правила реалізації без уточнення вимог до продукції, до складу якої входять РЕЗ (ВП), для їх вільного обігу в Україні.

Крім цього, у другому абзаці пункту 1.1 проекту Порядку визначається, що «Будь-який товар (продукція), який за своїми характеристиками призначений для випромінювання та/або приймання радіохвиль, або до складу (комплекту постачання) якого входять призначені для цього пристрої, розглядається як РЕЗ (ВП)».

З такого формулювання виходить, що, вся побутова техніка та будь-який інший товар, до складу якої входять РЕЗ з позначенням: Bluetooth, WiFi (або 802.11хх, де хх - літери латинського алфавіту, або їх комбінація), GSM, 3G (або CDMA, UMTS, WCDMA та ін.), 4G (LTE, LTE-U та ін.), RFID (NFC), Wireless, RadioFrequency (RF, RFTransmitter), Transciever тощо, будуть ввозитися та реалізовуватися в Україні за цим Порядком, що, не відповідає загальноприйнятим правилам торгівлі (реалізації) відповідних товарів.

На наш погляд, доцільно не зараховувати увесь такий товар до визначення РЕЗ, а звернути увагу, що додатком 12 до постанови КМУ від 21.05.2012 №436 (в редакції постанови КМУ від 02.03.2016 № 142) вже визначено Перелік товарів, які під час переміщення через митний кордон України підлягають оцінці відповідності згідно з вимогами технічних регламентів (Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання, затвердженого постановою КМУ від 24.06.2009 №679) та додати до розділу ІІ окремий пункт з відповідним текстом та посиланням на ці постанови.

Крім того, визначення терміну «реалізація РЕЗ та ВП», у редакції, запропонованій пунктом 1.4 проекту Порядку, не узгоджується з терміном «продаж (реалізація) товарів», встановленим у пункті 14.1.202 Податкового кодексу України.

Враховуючи зазначене проект Порядку потребує:

- погодження Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, до повноважень якого віднесено питання торгівлі (реалізації) відповідних товарів;

- виключення терміну «реалізація РЕЗ та ВП» з метою уникнення розбіжностей та неоднозначного застосування норм законодавства.

 

ІІ. У пункті 1.4 проекту Порядку надано визначення поняттю «загальні користувачі радіочастотного ресурсу України» як «користувачі радіочастотного ресурсу України, які не внесені до переліку, визначеного частиною другою статті 5 Закону». Проте, запропоноване у проекті Порядку визначення не в повній мірі відповідає визначенням Закону України «Про радіочастотний ресурс України» (далі – Закон). Так, статтею 1 Закону визначено, що «користувач радіочастотного ресурсу – юридична або фізична особа, діяльність якої безпосередньо пов'язана з користуванням радіочастотним ресурсом відповідно до законодавства».

            Частиною третьою статті 5 Закону дійсно зазначено, що «до загальних користувачів РЧРУ відносяться користувачі, які не внесені до переліку, визначеного частиною другою статті 5 Закону, але частиною четвертою визначено такі групи користувачів:

«1) суб'єкти господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг, за винятком розповсюдження телерадіопрограм;

2) суб'єкти господарювання, які здійснюють розповсюдження телерадіопрограм із застосуванням власних або орендованих радіоелектронних засобів;

3) технологічні користувачі і радіоаматори - юридичні чи фізичні особи, які користуються радіочастотним ресурсом України без надання телекомунікаційних послуг».

Таким чином, запропонована проектом Порядку редакція терміну загальних користувачів РЧРУ може призвести до вільного тлумачення терміну, розширить повноваження наглядового підрозділу НКРЗІ та створить умови безпідставно розглядати будь яку особу (споживача послуги або покупця РЕЗ та ВП) як користувача радіочастотного ресурсу, що не відповідатиме вимогам Закону та безпідставно покладе на цю особу додаткові обов’язки «користувачів РЧРУ», що суперечить вимогам статті 19 Конституції України.

Звертаємо увагу, що пунктом 1.4 проекту Порядку також дублюється визначення термінів «РЕЗ спеціального призначення» та «спеціальні користувачі радіочастотного ресурсу України», які є у Законі.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» при прийнятті регуляторних актів не допускається дублювання діючих регуляторних актів.

             Відтак, визначення термінів «загальні користувачі радіочастотного ресурсу України» «РЕЗ та ВП спеціального призначення», «спеціальні користувачі радіочастотного ресурсу України».

 

          ІІІ. У пункті 1.4 проекту Порядку йде посилання на Технічний регламент радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2009 року № 679.

            Звертаємо увагу, що 24 травня 2017 року Уряд затвердив новий Технічний регламент радіообладнання, який набирає чинності з 1 квітня 2018 року, норми якого суттєво відрізняються від діючого на цей час.

            Відтак, у рішенні НКРЗІ про затвердження Порядку повинно бути відображено терміни заходів щодо скасування норм, які не відповідатимуть новому Регламенту.

 

            ІV.  Згідно з вимогами Закону:

- РЕЗ та ВП, що можуть застосовуватися на території України у смугах радіочастот загального та спеціального користування, ввозяться з-за кордону, реалізуються та експлуатуються в Україні за їх відсутністю у Реєстрі РЕЗ та ВП, заборонених до застосування та ввезення на територію України (частина перша статті 29 Закону);

- ввезення з-за кордону РЕЗ та ВП, що можуть застосовуватися на території України у смугах радіочастот загального користування, та їх митне оформлення митними органами здійснюються за відсутності у Реєстрі РЕЗ та ВП, заборонених до застосування та ввезення на територію України, такого типу РЕЗ та ВП та за наявності у суб’єкта господарювання, що здійснює їх ввезення з-за кордону, документа про підтвердження відповідності (частина перша статті 291 Закону).

- НКРЗІ, надає безоплатно центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, доступ до Реєстру РЕЗ та ВП, заборонених до застосування та ввезення на територію України, а також забезпечує його

Проте п.2.1 та п.2.2 проекту Правил не в повній мірі відповідають вимогам вищезазначених статей Закону, перевантажені реченнями, які не стосуються питань ввезення РЕЗ та ВП.

Зокрема, необхідно виключити із тексту проекту Порядку наступні речення у першому абзаці п.2.1: «НКРЗІ відповідно до статті 26 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» визначає можливість застосування РЕЗ та ВП на території України в смугах радіочастот загального користування. Обов’язки виробників, їх уповноважених представників в Україні та імпортерів, а також вимоги щодо введення в обіг та надання на ринку РЕЗ (ВП), визначені у Технічному регламенті радіообладнання», а також третій абзац п.2.1 «наявності в Загальному реєстрі РЕЗ);».

            Крім зазначеного, пункт 2.3 проекту порядку необхідно привести у відповідність до частини другої статті 291 Закону.

           

            V. Незважаючи на те, що усі законодавчі норми та положення щодо обліку міжнародних ідентифікаторів кінцевого обладнання (IMEI) скасовані, розробники проекту Порядку у другому абзаці пункту 2.4 пропонують надати право імпортерам, у тому числі громадянам, «після завершення митних процедур звернутися до УДЦР із відповідною заявою (повідомленням) для обліку міжнародних ідентифікаторів кінцевого обладнання (IMEI), що ними були ввезені в Україну відповідно до вимог Митного кодексу».

            Звертаємо увагу, що ведення УДЦР узагальненої бази даних міжнародних ідентифікаторів кінцевого обладнання здійснюється на платній основі. Згідно з Тарифами на роботи (послуги) ДП УДЦР, пов’язані з користуванням радіочастотним ресурсом України та вимірюванням параметрів телекомунікаційних мереж, затвердженими рішенням НКРЗІ від 01.11.2016 № 578, за кожну одиницю РЕЗ вноситься плата у розмірі 6,80 грн. (тариф без ПДВ).

            При цьому на сайті УДЦР пропонується усім охочим перевірити код придбаного РЕЗ за посиланням:  http://www.ucrf.gov.ua/baza-imei/.

            Враховуючи зазначене пропонуємо виключити з проекту Правил другий та третій абзаци пункту 2.4, як такі, що не відповідають вимогам статей 6, 19, 380 Господарського Кодексу України.

            Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

           Враховуючи вищезазначене та відповідно до пункту 13 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 із змінами, просимо відмовити у державній реєстрації рішення НКРЗІ від 27.06.2017 № 333, яким схвалено проект рішення НКРЗІ «Про затвердження Порядку ввезення з-за кордону та реалізації в Україні радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв» як такий, що не відповідає окремим положенням Закону України «Про радіочастотний ресурс України», іншим законодавчим актам України за мотивацією, наведеною у даному листі, та направити його до розробника на доопрацювання.

 

 

Голова Правління

Інтернет Асоціації України                                                                                                                                                 О.Федієнко