Голові
Національного Банку України
Стельмаху В. С.
вих. № 140
від «19» серпня 2010 року
Шановний Володимире Семеновичу!
Інтернет Асоціація України (ІнАУ) висловлює повагу Національному Банку України та вдячна за плідну та своєчасну роботу по відстеженню, систематизації та методології нових продуктів та технологій, що з’являються в сфері розрахунків та платежів.
В свою чергу, ми пропонуємо Вам розглянути наші погляди та пропозиції щодо методології та регулювання випуску, обігу та погашення електронних грошей – зокрема, щодо окремих положень постанови НБУ №178 від 25.06.2008 року «Положення про електронні гроші в Україні».
На наш розсуд, не досить вмотивованою виглядає позиція щодо ототожнення електронних грошей, що випускаються окремим банком самостійно або за допомогою оператора, та електронних грошей, доступ до яких дають наперед оплачені картки внутрішньодержавних або міжнародних платіжних систем. Хоча вони мають багато спільних кваліфікаційних ознак, проте принциповою різницею між цими продуктами є те, що в «карткових» системах держатель має доступ до власних коштів, але операції з ними виконуються завжди при участі емітента (авторизація трансакцій). Доцільним було б в подальшому розглядати можливість поділу електронних грошей, наприклад, на так звану «електронну готівку» та «електронну безготівку» та регулювати операції із їх використанням по-різному. В даному випадку, електронний «гаманець» на чипі є проміжною ланкою, використання якої може стати підставою щодо віднесення електронних грошей до «електронної готівки» або «електронної безготівки».
По-друге, вважаємо необхідним поступове зниження вимог до статусу емітента «електронної готівки». На нашу думку Закон України «Про банки і банківську діяльність» (ст. 47) надає право НБУ видавати ліцензію на здійснення окремих банківських операцій не тільки виключно банкам. Світовий досвід підтверджує, що небанківські установи досить успішно проводять діяльність з випуску та обслуговування «електронної готівки» та вказує на успішність таких систем, організатори яких сконцентрувалися лише на цій діяльності.
Щоправда, контроль за такими емітентами повинен здійснюватися Національним Банком України та бути досить жорстким (наприклад повинна мати місце норма щодо стовідсоткового резервування забезпечення емісії та його розміщення на рахунку в центральному банку. В разі реалізації виконання такої норми та здійснення контролю за відповідністю емісії, статус емітента перестає відігравати першочергове значення.
По-третє, вважаємо доцільним поступове збільшення обмеження залишку «електронної готівки» на електронному пристрої до 10 000 гривень, що в гривневому еквіваленті відповідатиме 1000 євро, а також аналогічне обмеження на розмір операції (трансакції). Таке збільшення є необхідним для розвитку систем «електронної готівки» та її купівельної спроможності на ті електронні товари, які потенційно можуть купуватись через публічні засоби зв’язку (Інтернет, канали мобільного зв’язку).
Звертаємо Вашу увагу, що однією з прогресивних норм, що пропонуються НБУ в змінах до «Положення про електронні гроші в Україні», є введення поняття агента з розрахунків, зокрема, яким може бути небанківська фінансова установа, що має ліцензію на переказ коштів. На даний час Держфінпослуг планує внесення змін в «Ліцензійні умови здійснення переказу коштів небанківськими фінансовими установами», якими вводиться необхідність проведення операцій переказу виключно в рамках платіжних систем та систем переказу коштів. Просимо Вас при узгодженні таких змін врахувати та забезпечити можливість роботи такої фінустанови в якості агента з розрахунків на підставі договору з емітентом – на рівні з роботою по переказу коштів в рамках платіжних систем та систем переказу коштів.
Виражаємо готовність до співпраці, та при необхідності, до обговорення наших пропозицій. Конкретні пропозиції щодо змін до постанови НБУ №178 від 25.06.2008 року «Положення про електронні гроші в Україні» додаються на 15 арк.
З повагою,
Голова Правління
Інтернет Асоціації України Тетяна Попова